1. Словник української мови у 20 томах

пересуджувати

ПЕРЕСУ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕСУДИ́ТИ, суджу́, су́диш, док., кого.

1. Недоброзичливо детально обговорювати чию-небудь поведінку, чиїсь дії, вчинки і т. ін.

В темній кімнаті ще довгенько дзигорили [дзижчали] матушки, пересуджуючи сусід, але й вони потомились (І. Нечуй-Левицький);

В хаті вдови Чемерьової зібралося багато дівчат на посиденьки .. Пересудили, перебрали всіх своїх товаришок, що пішли на досвітки в другі хати (Грицько Григоренко).

2. Судити ще раз, повторно.

– Побачать начальники, що не поступаємось, і візьмуть собі в голову: мабуть, суд не по правді – треба пересудити (Б. Грінченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пересуджувати — пересу́джувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пересуджувати — див. ганьбити; переробляти Словник синонімів Вусика
  3. пересуджувати — -ую, -уєш, недок., пересудити, -суджу, -судиш, док., перех. 1》 Недоброзичливо детально обговорювати чию-небудь поведінку, чиїсь дії, вчинки і т. ін. 2》 Судити ще раз, повторно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пересуджувати — ПЕРЕСУ́ДЖУВАТИ кого, що (детально, часто недоброзичливо обговорювати чиїсь вчинки, поведінку тощо), СУДИ́ТИ розм., СУДА́ЧИТИ про кого-що і без додатка, розм. рідше, СУДИ́ТИ-ГУ́ДИТИ фольк., СЛЕБЕЗУВА́ТИ (СЛЕБІЗУВА́ТИ) про кого-що, розм. Словник синонімів української мови
  5. пересуджувати — ПЕРЕСУ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕСУДИ́ТИ, суджу́, су́диш, док., перех. 1. Недоброзичливо детально обговорювати чию-небудь поведінку, чиїсь дії, вчинки і т. ін. Словник української мови в 11 томах