1. Словник української мови у 20 томах

пересуд

ПЕРЕ́СУ́Д, у, ч.

1. перев. мн., розм. Висловлювання недоброзичливої думки про чию-небудь поведінку, чиїсь вчинки і т. ін.; поговір.

Де можна було на відробіток взяти, де можна було випрохати, скрізь набрались, напозичались жінки, не звертаючи уваги ні на людські пересуди, ні на сором випрошування (Л. Яновська);

Оленка ніколи не перечила отим усім пересудам. Тільки сміялася (Г. Хоткевич);

Тож проривайся крізь людську зловтіху, пересуди, й осуди, й суди (В. Стус).

2. рідко. Те саме, що забобо́н.

Порве [наймит] шкарлющі пересуду – І вольний, власний лан Ти знов оратимеш – властивець сво́го тру́ду, І в власнім краю сам свій пан! (І. Франко).

3. заст. Повторний суд.

Він [Євген] зрозумів, що везуть його назад, до Києва, відкіля вивезли півтора роки тому .. Промайнула навіть неможлива думка: може, батько (він же адвокат!) добився перегляду справи, і оце везуть Євгена на пересуд, щоб звільнити? (Б. Антоненко-Давидович);

Війт з лавниками зібрались на пересуд і виправдали невинного (Р. Іваничук);

// Мито з підсудного.

Не будеш пересудів брати (Сл. Б. Грінченка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пересуд — пере́суд іменник чоловічого роду в однині вживається рідко Орфографічний словник української мови
  2. пересуд — Повторний суд; (славесний) поговір; мн. ПЕРЕСУДИ, ПЛІТКИ, язичення. Словник синонімів Караванського
  3. пересуд — -у, ч. 1》 перев. мн., розм. Висловлювання недоброзичливої думки про чию-небудь поведінку, чиїсь вчинки і т. ін.; поговір. Суди та пересуди; Суд-пересуд — недоброзичливе детальне обговорення чиєї-небудь поведінки, чиїхось дій, вчинків і т. ін. 2》 рідко. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пересуд — суди́ та пере́суди. Недоброзичливе детальне обговорення чиєї-небудь поведінки, дій, вчинків і т. ін. Знову незгода настала у хаті, знову сопуче мовчання, суди та пересуди на стороні (Панас Мирний); По селу йшли суди та пересуди, хто сміявся... Фразеологічний словник української мови
  5. пересуд — ЗАБОБО́НИ мн. (ЗАБОБО́Н одн.) (віра у те, що деякі явища та події є проявом надприродних сил; помилкові, хибні погляди, що стали звичними для кого-небудь), ПЕРЕ́ДСУДИ мн. (ПЕРЕ́ДСУД одн.), ПЕРЕ́СУ́ДИ мн. (ПЕРЕ́СУ́Д одн.) рідко. Словник синонімів української мови
  6. пересуд — ПЕРЕ́СУ́Д, у, ч. 1. перев. мн., розм. Висловлювання недоброзичливої думки про чию-небудь поведінку, чиїсь вчинки і т. ін.; поговір. Словник української мови в 11 томах