пересуд

Повторний суд; (славесний) поговір; мн. ПЕРЕСУДИ, ПЛІТКИ, язичення.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пересуд — пере́суд іменник чоловічого роду в однині вживається рідко Орфографічний словник української мови
  2. пересуд — -у, ч. 1》 перев. мн., розм. Висловлювання недоброзичливої думки про чию-небудь поведінку, чиїсь вчинки і т. ін.; поговір. Суди та пересуди; Суд-пересуд — недоброзичливе детальне обговорення чиєї-небудь поведінки, чиїхось дій, вчинків і т. ін. 2》 рідко. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пересуд — ПЕРЕ́СУ́Д, у, ч. 1. перев. мн., розм. Висловлювання недоброзичливої думки про чию-небудь поведінку, чиїсь вчинки і т. ін.; поговір. Словник української мови у 20 томах
  4. пересуд — суди́ та пере́суди. Недоброзичливе детальне обговорення чиєї-небудь поведінки, дій, вчинків і т. ін. Знову незгода настала у хаті, знову сопуче мовчання, суди та пересуди на стороні (Панас Мирний); По селу йшли суди та пересуди, хто сміявся... Фразеологічний словник української мови
  5. пересуд — ЗАБОБО́НИ мн. (ЗАБОБО́Н одн.) (віра у те, що деякі явища та події є проявом надприродних сил; помилкові, хибні погляди, що стали звичними для кого-небудь), ПЕРЕ́ДСУДИ мн. (ПЕРЕ́ДСУД одн.), ПЕРЕ́СУ́ДИ мн. (ПЕРЕ́СУ́Д одн.) рідко. Словник синонімів української мови
  6. пересуд — ПЕРЕ́СУ́Д, у, ч. 1. перев. мн., розм. Висловлювання недоброзичливої думки про чию-небудь поведінку, чиїсь вчинки і т. ін.; поговір. Словник української мови в 11 томах