1. Словник української мови в 11 томах

пересуд

ПЕРЕ́СУ́Д, у, ч.

1. перев. мн., розм. Висловлювання недоброзичливої думки про чию-небудь поведінку, чиїсь вчинки і т. ін.; поговір.

Де можна було на відробіток взяти, де можна було випрохати, скрізь набрались, напозичались жінки, не звертаючи уваги ні на людські пересуди, ні на сором випрошування (Л. Янов., І, 1959, 42);

Оленка ніколи не перечила отим усім пересудам. Тільки сміялася (Хотк., II, 1966, 184).

Суди́ та пере́су́ди; Суд-пере́су́д — недоброзичливе детальне обговорення чиєї-небудь поведінки, чиїхось дій, вчинків і т. ін.

Знову незгода настала у хаті, знову сопуче мовчання, суди та пересуди на стороні (Мирний, І, 1954, 232);

По селу йшли суди та пересуди, хто сміявся, хто кепкував, а були й такі, що навіть лаялись (Збан., Малин. дзвін, 1958, 241);

Ненька зітхає, а батенько лає; Слава недобра про мене біжить… Суд-пересуд… Але все те минає (Пісні та романси.., II, 1956, 199).

2. рідко. Те саме, що забобо́н.

Порве [наймит] шкарлющі пересуду — І вольний, власний лан Ти знов оратимеш — властивець сво́го тру́ду, І в власнім краю сам свій пан! (Фр., X, 1954, 44).

3. заст. Повторний суд;

// Мито з підсудного.

Не будеш пересудів брати (Сл. Гр.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пересуд — пере́суд іменник чоловічого роду в однині вживається рідко Орфографічний словник української мови
  2. пересуд — Повторний суд; (славесний) поговір; мн. ПЕРЕСУДИ, ПЛІТКИ, язичення. Словник синонімів Караванського
  3. пересуд — -у, ч. 1》 перев. мн., розм. Висловлювання недоброзичливої думки про чию-небудь поведінку, чиїсь вчинки і т. ін.; поговір. Суди та пересуди; Суд-пересуд — недоброзичливе детальне обговорення чиєї-небудь поведінки, чиїхось дій, вчинків і т. ін. 2》 рідко. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пересуд — ПЕРЕ́СУ́Д, у, ч. 1. перев. мн., розм. Висловлювання недоброзичливої думки про чию-небудь поведінку, чиїсь вчинки і т. ін.; поговір. Словник української мови у 20 томах
  5. пересуд — суди́ та пере́суди. Недоброзичливе детальне обговорення чиєї-небудь поведінки, дій, вчинків і т. ін. Знову незгода настала у хаті, знову сопуче мовчання, суди та пересуди на стороні (Панас Мирний); По селу йшли суди та пересуди, хто сміявся... Фразеологічний словник української мови
  6. пересуд — ЗАБОБО́НИ мн. (ЗАБОБО́Н одн.) (віра у те, що деякі явища та події є проявом надприродних сил; помилкові, хибні погляди, що стали звичними для кого-небудь), ПЕРЕ́ДСУДИ мн. (ПЕРЕ́ДСУД одн.), ПЕРЕ́СУ́ДИ мн. (ПЕРЕ́СУ́Д одн.) рідко. Словник синонімів української мови