перетика

ПЕРЕГОРО́ДКА (легка стінка, що ділить приміщення, простір на частини), ПЕРЕ́ТИНКА, ПРОСТІ́НОК рідше, ПЕРЕ́СІЧКА діал., ПЕРЕ́ТИКА діал.; ПЕРЕ́ДІЛКА, ПЕРЕБІРКА (легка, всередині приміщення); ШИ́РМА (коротка, перев. розкладна). Позабивали декілька вікон, велику світлицю перебили перегородками, наробили окремих захистів (Панас Мирний); Довелося геть перепланувати (кімнати), поробити перетинки, виділити довгий і темний коридор, щоб кожен пожилець міг.. мати безпосередній приступ до свого житла (В. Підмогильний); За диктовим простінком давно вже спала господарка його кімнати (Я. Гримайло); Його маленька світличка перебита була в кінці, і за тією пересічкою шальовочною він спав (Б. Грінченко); Поруч з моїм "кабінетом", за переділкою, кухня (Я. Качура); Пілот і механік сиділи в кабіні біля пристроїв, і їхні місця були навіть відділені скляною перебіркою (Ю. Смолич); Яшко.. одчинив масивні скляні двері. За ширмою, теж скляною, спитав когось, де саме живе Прокіп Яшний (А. Головко).

ТИН (огорожа з лози, хворосту тощо); ЛІ́СА, ПЛІТ, О́ПЛІТ діал., О́ПЛІТОК діал.; ПЕРЕТИ́НОК, ПЕРЕТИКА діал. (невеликий). А барвінок! Барвінок хрещатий! Притоптаний, коло тину Засихає, в'яне! (Т. Шевченко); Як гордо щепами хвалився він мені В саду малесенькім, обведенім убого Низькою лісою (М. Рильський); Там білий домичок стоїть.. Наокруга густенький пліт (С. Руданський); Оплотом його (виноградник) огородив (Словник Б. Грінченка); Прийшов (Юрко) з якимось плетеним кошиком, якого він тут же поніс у бузину за оплітком (П. Козланюк); Якби мені не тиночки Та й не перетинки, Ходив би я до дівчини Та щовечоринки (пісня). — Пор. огоро́жа, паркан.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перетика — пере́тика іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. перетика — див. перешкода Словник синонімів Вусика
  3. перетика — див. перетик. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. перетика — И, ж., діал. Перегорода, перетинок, смуга дерев, чагарника і т. ін. Тюремний квітень надворі, паркани, вишки, загорожі, перетики, наслання Божі, плафонів жовчні пухирі. (П-2:181-182). Словник поетичної мови Василя Стуса
  5. перетика — ПЕРЕ́ТИКА, и, ж., діал. Перегорода, перетинок, смуга дерев, чагарника і т. ін. У перетику ходила Я по дрова Та бондаря полюбила Чорноброва (Т. Шевченко). Словник української мови у 20 томах
  6. перетика — ПЕРЕ́ТИКА, и, ж., діал. Перегорода, перетинок, смуга дерев, чагарника і т. ін. У перетику ходила Я по дрова Та бондаря полюбила Чорноброва (Шевч., II, 1963, 161). Словник української мови в 11 томах
  7. перетика — Пере́тика, -ки ж. 1) Преграда. На наших огородах нема а ніде ніякої перетики, хоч наскрізь пройди. Мнж. 189. Доїхав до перетики, спинив біля кормчи коней. О. 1862. І. 41. Плетень въ глухомъ заулкѣ, тупикѣ. Лебед. Словник української мови Грінченка