перехопитися

ЗАТНУ́ТИСЯ (говорячи, зупинитися, обірвати свою мову), ЗАТЯ́ТИСЯ, ЗАПНУ́ТИСЯ, ЗАП'ЯСТИ́СЯ, ЗАЇКНУ́ТИСЯ, СПІТКНУ́ТИСЯ, СПОТИКНУ́ТИСЯ розм., ЗАПИ́КАТИСЯ розм.; ПЕРЕХОПИ́ТИСЯ, ПЕРЕПНУ́ТИСЯ, ОСІКТИ́СЯ (перев. раптово й надовго). — Недок.: затина́тися, запина́тися, спотика́тися, запи́куватися, перехо́плюватися, перепина́тися, осіка́тися. Ловив (Т. Шевченко) кожен звук, кожне слово, яке швидко й майже не затинаючись перекладав йому Жайсак (З. Тулуб); Тут Маруся, хоч і запинаючись, а розказала йому усе (Г. Квітка-Основ'яненко); Дівчина, навіть не заїкнувшись, точно назвала по латині діагноз ушкодження (В. Кучер); Непосидячий Конецпольський.. і їв швидко, і пив ніби нахильці, і говорив, то запикувавсь, ніби нитки рвав (І. Нечуй-Левицький); Стара Чайчиха словами мішається і зупиняється, і перехоплюється (Марко Вовчок); Хотів (Франко) ще щось прокричати, але осікся, затих, глянувши на Турчиновича (П. Колесник). — Пор. 1. замовка́ти.

ПЕРЕБИРА́ТИСЯ (через що-небудь, звичайно долаючи перешкоди), ПЕРЕДАВА́ТИСЯ заст., розм.; ПЕРЕПРАВЛЯ́ТИСЯ (через водну перепону, важкопрохідне місце); ПЕРЕХО́ДИТИ (пішки); ПЕРЕБРО́ДИТИ (ПЕРЕБРО́ДЖУВАТИ), ПЕРЕБРІДА́ТИ (вбрід); ПЕРЕБІГА́ТИ (швидко, перев. бігом); ПЕРЕЇЖДЖА́ТИ (ПЕРЕЇЗДИ́ТИ) (за допомогою засобів пересування); ПЕРЕЛІТА́ТИ (використовуючи літальний апарат або — в розмовнопобутовому мовленні — дуже швидко); ПЕРЕПОВЗА́ТИ, ПЕРЕЛА́ЗИТИ (ПЕРЕЛІЗА́ТИ рідше) (повільно, перев. припадаючи тулубом до землі); ПЕРЕВА́ЛЮВАТИ, ПЕРЕВА́ЛЮВАТИСЯ (перев. через гору); ПЕРЕХО́ПЛЮВАТИСЯ (швидко). — Док.: перебра́тися, переда́тися, перепра́витися, перейти́, перебрести́, перебі́гти, переї́хати, перелеті́ти, переповзти́, перелі́зти, перевали́ти, перевали́тися, перехопи́тися. Погейкуючи на корівку, почав (Йонька) перебиратися через шлях і тільки перейшов, як почулося гудіння машин (Григорій Тютюнник); (Лев:) Я, наловивши риби, тільки виплив на плесо душогубкою, — хотів на той бік передатися (Леся Українка); Люди переправлялися на той берег невеличким паромом і на човнах (М. Стельмах); Там був брід, — там річку і перебродили, і возами переїздили (Остап Вишня); "Аби лиш перебігти оце місце... аби лиш перебігти... і все минеться..." — блукали думки в його голові (М. Коцюбинський); Перелітала (Маруся) через лісову багнинку і знову врізувалася в чорну глибину (Г. Хоткевич); Мале воно ще, мале.. Так за день натомиться, навихається, що через перелаз не може переповзти (М. Стельмах); Легко перескакував (Іван) з каміння на камінчик, перелазив через повалені дерева (М. Коцюбинський); Маленька чорна муравочка тягла білу, велику, мов парус, насінину.., перевалювала зі своєю ношею через пагорки (П. Загребельний); Ще хвилина — і він (танк).. перевалиться через насип і.. піде просто на прапороносців (О. Гончар); Трудно нам буде, Луко, через Прут перехопитись у Молдаву, бо й Прут, мабуть, стоїть повний, як по весні (М. Коцюбинський). — Пор. 1. перенестися, 1. перестрибну́ти, 1. перехо́дити.

ПЕРЕСТРИБНУ́ТИ через що, що і без додатка (стрибком опинитися на другому боці чогось), ПЕРЕСКО́ЧИТИ, ПЕРЕПЛИГНУ́ТИ, ПЕРЕХОПИ́ТИСЯ, ПЕРЕМАХНУ́ТИ розм., ПЕРЕМАЙНУ́ТИ розм., ПЕРЕШУГНУ́ТИ розм., ПЕРЕМЕТНУ́ТИ розм., ПЕРЕМЕТНУ́ТИСЯ розм., ПЕРЕСАДИ́ТИ діал.; ПЕРЕКИ́НУТИСЯ (через вертикально розташовану перепону). — Недок.: перестри́бувати, переска́кувати, перепли́гувати, перехо́плюватися, перема́хувати, переса́джувати, перекида́тися. Річка до того звузилася і пересохла, що через неї можна перестрибнути (М. Чабанівський); Дунай-річка невеличка, схочу перескочу (П. Чубинський); Казанцев.. пересадив Олесю через тин і переплигнув сам (І. Нечуй-Левицький); Сірник одним духом перехопився через пліт на садки (П. Панч); Мов дика звірюка, перемахнув одним скоком Олекса через паркан і вскочив у двір (Г. Хоткевич); Христич, мов хлопчак, перемайнув через борт (Є. Куртяк); Омелян перешугнув зненацька через ковані штахети й зірвав у господаревім саду тую розу (О. Ільченко); Переметнув (Яресько) конем через рів з дерезою, проскочив одне подвір'я, друге (О. Гончар); В півтемряві бачимо, як падав на порозі вартовий і Гречаний, переметнувшись через нього, кидається до дверей камери, визволяти товаришів (О. Гончар); У скаканні перевищив усіх молодий Прокіп Бабинський, який пересадив одним скоком троє коней, уставлених підряд (Юліан Опільський); Поки там один скочив, перекинувся, мов собака, через паркан і побіг шукати Нути, я напомацки поліз до ями (І. Франко). — Пор. 1. перебира́тися, 1. перенести́ся.

ПЕРЕСТРИ́БУВАТИ (порушуючи послідовність, швидко переходити від одного до іншого — у думках, розмові тощо), ПЕРЕСКА́КУВАТИ, ПЕРЕХО́ПЛЮВАТИСЯ, ПЕРЕКИДА́ТИСЯ, ПЕРЕПЛИ́ГУВАТИ розм., ПЕРЕМА́ХУВАТИ розм. — Док.: перестрибну́ти, переско́чити, перехопи́тися, перекинутися, переплигнути, перемахнути. Говорить (Крихточка), перестрибуючи з думки на думку, з предмета на предмет (Я. Баш); (Захарко:) Якась чудна у тебе сьогодня балачка: з одного на друге перескакуєш (М. Кропивницький); Постійне клекотіння сміху, несподівані виплески його примушують дівчину перехоплюватися з легкого на серйозне, з веселого на сумне (І. Волошин); Думки Крутоярові перекинулися на цех, на роботу (В. Собко); Коли вже все автобіографічне було переказане, почали (в'язні) розповідати казки. З казок переплигнули непомітно на переказ художніх творів (Ю. Збанацький); — Починаю хрестити дитину.. вже близько кінець. Я перемахнув для поважності на молебінь, давай вичитувати один, потім другий (І. Нечуй-Левицький). — Пор. 1. переключа́тися.