перший-ліпший

БУДЬ-ХТО́ (немає значення, байдуже хто), АБИ́ХТО рідше, ХОЧ ХТО́ розм., ХТО-БУ́ДЬ розм. рідше; ХТО ЗАВГО́ДНО розм., ХТО ПОПА́ЛО (ХТО ПОПАДЕ́) розм., ХТО ХО́ЧЕШ (ХТО ХО́ЧЕТЕ і т. ін.) розм., ХТО ПРИПА́ЛО (ХТО ПРИПАДЕ́) розм. рідше, ХТО ПРИ́ЙДЕТЬСЯ розм. рідше, ХТО Б (ТАМ (ТО)) НЕ БУВ (НЕ БУЛО́ — у непрямих відм.) розм., ПЕ́РШИЙ-ЛІ́ПШИЙ розм. (будь-хто без розбору); ВСЯ́КИЙ (УСЯ́КИЙ), ВСЯК (УСЯ́К) розм., КО́ЖНИЙ (КО́ЖЕН) (узятий підряд, без пропусків). — Я не зобов'язаний говорити будь-кому про свої почуття, — мовив я (Є. Гуцало); — Слова, фрази! — шепотить Хо. — Се абихто зможе! (М. Коцюбинський); Грицько бачив: Чіпка хоч кого підхилить під себе (Панас Мирний); Чужі всі були, чужі доокола. Вороги. Знала, що якби попробувала розказати кому-будь, от хоч би цьому Спасителеві, що стоїть спижеве розп'яття на столику, — то й він би зрадив (Г. Хоткевич); В усяку хвилину і перед ким завгодно він ладен вступитися за свого брата (О. Гончар); — А, Боже ж мій! Я не така людина, кого хочете поспитайте, — хвилювався Семен (М. Коцюбинський); Врангелівські корпуси з'єднуються в районі станції Апостолове і розвивають звідти удар на захід.., назустріч західним союзникам — Пілсудському, Петлюрі чи кому б там не було (О. Гончар); Напившись, звірів (грек), очі його робилися червоними, як у роздратованого гарячим залізом барана, і, якщо його не зв'язували тут же, він нападав на першого-ліпшого і бив трохи не до смерті (Григорій Тютюнник); — О-о! та він нюх має: зна, що кому треба; догодить всякому зможе, — казали другі (Панас Мирний); Всяк товпився, всяк ліз, тіснився, Побоїщу щоб зріть кінець (І. Котляревський); Цієї нової гідності не можна було приховати, вона була видима кожному (О. Гончар). — Пор. 1. хто-не́будь.

БУДЬ-ЯКИ́Й (немає значення, байдуже який), ВСЯ́КИЙ (УСЯ́КИЙ), ВСЯК (УСЯ́К) розм. рідше, ХОЧ ЯКИ́Й розм., БУДЬ-КОТРИ́Й розм. рідше, АБИ́ЯКИЙ рідше, КОТРИ́Й-БУДЬ розм. рідко; ПЕ́РШИЙ-ЛІ́ПШИЙ розм., ЯКИ́Й ЗАВГО́ДНО (КОТРИ́Й ЗАВГО́ДНО) розм., ЯКИ́Й (КО́ТРИ́Й) ПОПА́ЛО (ПОПАДЕ́) розм., ЯКИ́Й (КО́ТРИЙ) ХО́ЧЕШ (ХО́ЧЕТЕ і т. ін.) розм., ЯКИ́Й (КО́ТРИ́Й) ПРИПА́ЛО (ПРИПАДЕ́) розм. рідше, ЯКИ́Й ПРИ́ЙДЕТЬСЯ (КО́ТРИ́Й ПРИ́ЙДЕТЬСЯ) розм. рідше, ЯКИ́Й (КО́ТРИ́Й) БИ (ТАМ (ТО)) НЕ БУВ (НЕ БУЛО́ — у непрямих відм.) розм. (будь-який без розбору). Будь-які твої слова й докази розіб'ються об панцир його озлобленості (О. Гончар); Вона (баба) без всякого обману І щиро без обиняків Робила грішним добру шану, Ремнями драла, мов биків (І. Котляревський); Тихович каже циганові копати абиякий кущ (М. Коцюбинський); — У нас три висотні об'єкти — кожний вибере собі перший-ліпший (І. Волошин); (Морж:) У повітрі літає мікроба. Так оця мікроба може вам, вибачте, в які завгодно місця залізти (О. Корнійчук); (Гелен:) Певен я: коли б та перемога була в руці Гелени, в Поліксени чи в Андромахи, чи в котрої хочеш, та не в твоїй, — вона була б за нами (Леся Українка). — Пор. 1. ко́жний, 1. яки́й-не́будь.

ВИПАДКО́ВИЙ (який трапився, з'явився де-небудь за збігом обставин), НЕСПОДІ́ВАНИЙ, НЕЖДА́НИЙ, НЕГА́ДАНИЙ, НЕПЕРЕДБА́ЧЕНИЙ, НЕНАВМИ́СНИЙ, НЕВМИ́СНИЙ (НЕУМИ́СНИЙ), ПЕ́РШИЙ-ЛІ́ПШИЙ розм., ПРИПАДКО́ВИЙ діал. Б'є революція, і завмирає кіно, фіксуючи лиш випадкові моменти на випадковій плівці випадковими апаратами й операторами (Ю. Яновський); Дома Данила чекав несподіваний гість (О. Копиленко); Як блискавка, звістка неждана прийшла (В. Сосюра); Сучасне.. виробництво вимагає від його учасників кмітливості, ініціативи, уміння орієнтуватися в складних, непередбачених ситуаціях (з журналу); З'явилася нагальна необхідність прискорити розробку методів кількісних розрахунків наслідків ненавмисного впливу на природу (з журналу); — Вдарте лихом об землю, і ходім краще пити каву в якусь першу-ліпшу кав'ярню (Г. Хоткевич); На припадковий біль голови у Вронського (мадярка) зараз ладила лимонаду (О. Маковей).