перший-ліпший

пе́рший-лі́пший

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перший-ліпший — ПЕ́РШИЙ-ЛІ́ПШИЙ, а, е. 1. Який найраніше трапився, зустрівся і т. ін. Він [Лис Микита] ускочив у першу-ліпшу порожню нору (І. Франко); Лишався єдиний вихід: прямувати навпростець, надибати перше-ліпше село і там розпитати про дорогу на станцію (О. Словник української мови у 20 томах
  2. перший-ліпший — БУДЬ-ХТО́ (немає значення, байдуже хто), АБИ́ХТО рідше, ХОЧ ХТО́ розм., ХТО-БУ́ДЬ розм. рідше; ХТО ЗАВГО́ДНО розм., ХТО ПОПА́ЛО (ХТО ПОПАДЕ́) розм., ХТО ХО́ЧЕШ (ХТО ХО́ЧЕТЕ і т. ін.) розм., ХТО ПРИПА́ЛО (ХТО ПРИПАДЕ́) розм. рідше, ХТО ПРИ́ЙДЕТЬСЯ розм. Словник синонімів української мови