першина

першина́

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. першина — -и, ж., кому і без додатка. Що-небудь нове, перше в чиємусь житті; те, що робиться, трапляється вперше. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. першина — ПЕРШИНА́, и́, ж., кому і без дод. Що-небудь нове, перше в чиємусь житті; те, що робиться, трапляється вперше. [Завада:] А не будеш тут сама боятися? [Зося:] О, хіба ж то мені першина? (І. Франко); Гордій мав якось дуже багато господарського клопоту .. Словник української мови у 20 томах
  3. першина — То мені не першина з тим до млина. Я маю досвід в тім ділі. Чи то першина — з нічим до млина, а в порожні до дому. Нарікання бідного, якому відмовили кредит. Приповідки або українсько-народня філософія
  4. першина — НОВИНА́ (щось нове, перше; щойно одержане повідомлення, звістка тощо), НОВИ́НКА, ПЕРШИНА́, ПЕРШИ́НКА розм., ПЕРВИНА́ розм., ПЕРВИ́НКА розм. (кому і без додатка, у знач. присудка і предик. — щось нове, перше). Я декадент? Се новина для мене (І. Словник синонімів української мови
  5. першина — ПЕРШИНА́, и́, ж., кому і без додатка. Що-небудь нове, перше в чиємусь житті; те, що робиться, трапляється вперше. [Завада:] А не будеш тут сама боятися? [Зося:] О, хіба ж то мені першина? (Фр. Словник української мови в 11 томах