першина
ПЕРШИНА́, и́, ж., кому і без дод.
Що-небудь нове, перше в чиємусь житті; те, що робиться, трапляється вперше.
[Завада:] А не будеш тут сама боятися? [Зося:] О, хіба ж то мені першина? (І. Франко);
Гордій мав якось дуже багато господарського клопоту .. – кілька наймитів покидали роботу, занісши незароблені ще гроші; це вже була не першина (Б. Грінченко);
– Ну, а нам не перепаде? – Пхі, ніби це першина! – Все одно – страшно! – Уляна мерзлякувато щулить округлі плечі (М. Стельмах);
Я й раніш бував на зборах, Це мені не першина (С. Воскрекасенко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- першина — першина́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- першина — -и, ж., кому і без додатка. Що-небудь нове, перше в чиємусь житті; те, що робиться, трапляється вперше. Великий тлумачний словник сучасної мови
- першина — То мені не першина з тим до млина. Я маю досвід в тім ділі. Чи то першина — з нічим до млина, а в порожні до дому. Нарікання бідного, якому відмовили кредит. Приповідки або українсько-народня філософія
- першина — НОВИНА́ (щось нове, перше; щойно одержане повідомлення, звістка тощо), НОВИ́НКА, ПЕРШИНА́, ПЕРШИ́НКА розм., ПЕРВИНА́ розм., ПЕРВИ́НКА розм. (кому і без додатка, у знач. присудка і предик. — щось нове, перше). Я декадент? Се новина для мене (І. Словник синонімів української мови
- першина — ПЕРШИНА́, и́, ж., кому і без додатка. Що-небудь нове, перше в чиємусь житті; те, що робиться, трапляється вперше. [Завада:] А не будеш тут сама боятися? [Зося:] О, хіба ж то мені першина? (Фр. Словник української мови в 11 томах