перія

РЯД (сукупність однорідних предметів, явищ або істот, розташованих одне поруч з одним, одне за одним і т. ін.), НИ́ЗКА, ЛАНЦЮ́Г, ЛІ́НІЯ, ЯРУС, ГАЛЕРЕ́Я, ВЕРВЕ́ЧКА, ВІРВЕ́ЧКА рідше, ШНУР рідко, ШНУРО́К рідко, ҐИРИ́ЛИЦЯ діал.; ГРЯДА́ (однорідних предметів); БАТАРЕ́Я (перев. посуду, пляшок); ПЕРІЯ́ діал. (будинків). Ряди темно-зеленої сосни виступали на синьому небі, як темна широка стіна (І. Нечуй-Левицький); Русалок низка в стрійнім колі Через повітря понеслась (П. Грабовський); Низенький електровіз притяг ланцюг вагонів (Ю. Яновський); Він (лис) ішов прямо на лінію стрільців (М. Рильський); У цьому художньому творі ("Поміж панами") Яворницький показав цілу галерею поміщиків і земських діячів (І. Шаповал); Не сам гуляє Василь, а назбирає цілу вервечку таких, як і сам, школярів і пішли (Панас Мирний); Сидить шнур голубців (Словник Б. Грінченка); Журавлиний шнурок; Ґирилиця машин виїздить із двору табору (Ю. Яновський); Від маяка в море виходила піщана коса, яка закінчувалась довгою грядою підводного каміння (М. Трублаїні); Через одчинені двері було видно в пекарні на помості цілу батарею глечиків (І. Нечуй-Левицький); Кожен ряд домів там зветься перія (А. Свидницький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перія — Пере́сторона, пе́рія: — ряд хат, куток селища [V] — частина чогось (наприклад, куток села) [14] — частина чогось (напр., села) [V] Словник з творів Івана Франка
  2. перія — перія́ іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
  3. перія — -ї, ж., діал. 1》 Ряд будинків. 2》 Бік вулиці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. перія — ПЕРІЯ́, ї́, ж., діал. 1. Ряд (будинків). Кожен ряд домів там зветься перія, – це поздовжня перія, то поперечня. Це саме чоло міста: тут найбагатші купці, тут крамниці (А. Свидницький). 2. Бік (вулиці). Оцією вулицею підете, то по правій перії його хата (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  5. перія — ПЕРІЯ́, ї́, ж., діал. 1. Ряд (будинків). Кожен ряд домів там зветься перія, — це поздовжня перія, то поперечня. Це саме чоло міста: тут найбагатші купці, тут крамниці (Свидн., Люборацькі, 1955, 18). 2. Бік (вулиці). Оцією вулицею підете, то по правій перії його хата (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
  6. перія — Перія́, -рії́ ж. Рядъ, линія домовъ вдоль улицы. Св. Л. 23. Оцією вулицею підете, то по правій пери його хата. Екат. В кінці цієї перії третя хата його від краю. Ольгоп. у. Осажу його (село) в три перії: перша перія старими людьми, друга перія із парубками. Чуб. III. 423. Словник української мови Грінченка