петлиця

ПЕТЛЯ́ (для застібання), ПЕТЕ́ЛЬКА, БА́БКА (металева, на яку застібають гаплик); ПЕТЛИ́ЦЯ (на вилогах). Мені здається, що петлі моєї куртки от-от тріснуть і ґудзики з силою посиплються додолу (П. Колесник); — Ідіть додому, — сказала Ольга до Завадкової, розгублено запинаючи аж під шию петельки на халаті (Ірина Вільде); Лисенко у чорному фраку.. з білою квіткою у петлиці (А. Хорунжий).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. петлиця — петли́ця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. петлиця — -і, ж. 1》 Обкидана нитками або нашивна петелька на вилогах пальта, піджака і т. ін. 2》 Кольорова нашивка на комірі, грудях або рукавах форменого одягу військовослужбовців, працівників деяких установ, учнів окремих навчальних закладів, що править за знак розрізнення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. петлиця — ПЕТЛИ́ЦЯ, і, ж. 1. Обкидана нитками або нашивна петелька на вилогах пальта, піджака і т. ін. – Беріть і нас [до загону]! – закричав гарний молодий парубок з великим чубом і з квітами в петлиці (О. Довженко). Словник української мови у 20 томах
  4. петлиця — ПЕТЛИ́ЦЯ, і, ж. 1. Обкидана нитками або нашивна петелька на вилогах пальта, піджака і т. ін. — Беріть і нас [до загону]! — закричав гарний молодий парубок з великим чубом і з квітами в петлиці (Довж., І, 1958, 157). Словник української мови в 11 томах