петлястий
ЗВИ́ВИСТИЙ (який має вигини, закрути, непрямий, нерівний), ПОКРУ́ЧЕНИЙ, КРУ́ЧЕНИЙ, ЗМІЯ́СТИЙ (ЗМІЇ́СТИЙ) рідше, ВИТКИ́Й, ВИ́ТИЙ рідше, В'ЮНКИ́Й, В'ЮНИ́СТИЙ, ХВИЛЯ́СТИЙ, КРИВУЛЯ́СТИЙ розм., КРИВУЛЬКУВА́ТИЙ розм., ПОКРИВУ́ЛЕНИЙ розм., ЗВИ́ВЧАСТИЙ рідко; ЗАЛО́МИСТИЙ (з різкими вигинами); ЗИГЗАГУВА́ТИЙ, ЗИГЗАГОПОДІ́БНИЙ (з формою у вигляді ламаної лінії); ПЕТЛЯ́СТИЙ рідко (що нагадує формою петлю). Через балку, через перелісок, а далі знову степом стелиться засніжений звивистий шлях (О. Левада); Мар'янка пробиралася вузенькою покрученою стежкою (О. Десняк); Нарешті я вибрався з кручених вулиць і заулків (І. Цюпа); Авто мчить по гладенькому зміїстому шосе (П. Колесник); Де дрібно кучерявивсь на узбоччі Новий полин, там стежечка витка Збігала вгору (В. Мисик); Вона непомітно вийшла з учительської і пішла в'юнкою стежкою через осінній сад... (М. Зарудний); Хвиляста лінія; Йшли до села кривулястою стежкою, прижовклими стернями, обніжками трав'яними (Ю. Бедзик); Парасолі поплакували товстими краплинами. На підлозі сльози всіх парасоль плили кривулькуватими брудними струмочками (Ірина Вільде); Покривулена, як на нашому Прикарпатті, дорога вибігла на невисоку гору (В. Минко); Петляста стежина.
Значення в інших словниках
- петлястий — петля́стий прикметник рідко Орфографічний словник української мови
- петлястий — [пеит'л’астией] м. (на) -стому/-с'т'ім, мн. -с'т'і Орфоепічний словник української мови
- петлястий — -а, -е, рідко. Який утворює петлі (у 2 знач.); звивистий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- петлястий — ПЕТЛЯ́СТИЙ, а, е, рідко. Який утворює петлі (у 2 знач.); звивистий. Петляста стежина, яку ледь помітно у високих травах, розходиться на два боки (П. Воронько). Словник української мови у 20 томах
- петлястий — ПЕТЛЯ́СТИЙ, а, е, рідко. Який утворює петлі (у 2 знач.); звивистий. Петляста стежина, яку ледь помітно у високих травах, розходиться на два боки (Воронько, Казка.., 1957, 32). Словник української мови в 11 томах