печище
I. ГРОМА́ДА іст. (поземельне селянське об'єднання в Україні та Білорусії; збори членів такого об'єднання), ОБЩИ́НА, МИР, КОПА́, КУ́ПА (до XVІІ ст.); ДВО́РИЩЕ, ПЕ́ЧИЩЕ (родинне об'єднання); ЗАДРУ́ГА (у південних слов'ян). На селі Зобралася громада радить, Кого голить у москалі (Т. Шевченко); — В нашій селянській общині закладена споконвічна основа справедливого устрою... (Ф. Бурлака); Біля зборні зібрався весь мир (М. Коцюбинський); — На копу скликають, на раду громадську, — сказав Максим (І. Франко); Сімейна община відома за етнографічними даними у слов'янського населення;.. на Балканах її називали задругою, в Росії — печищем і дворищем (з журналу).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Печище — Пе́чище іменник середнього роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
- печище — див. гарище Словник синонімів Вусика
- печище — I п`ечище-а, с. Рештки зруйнованої, розваленої печі. II печ`ище-а, с. Сімейна громада, велика патріархальна сім'я у росіян на півночі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- печище — ПЕЧИ́ЩЕ¹, а, с. Сімейна громада, велика патріархальна сім'я у росіян на півночі. з селянським господарством окремої сім'ї в Київській Русі збереглись в деяких місцях спільні господарства сімейних общин, які об'єднували певну кількість споріднених сімей.. Словник української мови у 20 томах
- печище — ПЕЧИ́ЩЕ¹, а, с. Сімейна громада, велика патріархальна сім’я у росіян на півночі. ПЕЧИ́ЩЕ², а, с. Рештки зруйнованої, розваленої печі. Чимале дворище, ще вчора.. по-господарськи впорядковане, тепер, все покрите попелом, курілось. Словник української мови в 11 томах
- печище — Пе́чище, -ща с. 1) Дно печи. Черном. 2) Мѣсто, гдѣ была печь, а послѣ разрушенія дома осталась глина и кирпичъ. 3) Выжженное сонцемъ мѣсто. Черк. у. Словник української мови Грінченка