печище
ПЕЧИ́ЩЕ¹, а, с. Сімейна громада, велика патріархальна сім’я у росіян на півночі.
ПЕЧИ́ЩЕ², а, с. Рештки зруйнованої, розваленої печі.
Чимале дворище, ще вчора.. по-господарськи впорядковане, тепер, все покрите попелом, курілось. Замість хати на кучугурі золи та вугілля чорною марою стояло печище (Мирний, III, 1954, 342);
Не стало ні хат, ні садів, ні добрих веселих людей. Одні лише печища довго біліли серед попелу (Довж., Зач. Десна, 1957, 488).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Печище — Пе́чище іменник середнього роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
- печище — див. гарище Словник синонімів Вусика
- печище — I п`ечище-а, с. Рештки зруйнованої, розваленої печі. II печ`ище-а, с. Сімейна громада, велика патріархальна сім'я у росіян на півночі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- печище — ПЕЧИ́ЩЕ¹, а, с. Сімейна громада, велика патріархальна сім'я у росіян на півночі. з селянським господарством окремої сім'ї в Київській Русі збереглись в деяких місцях спільні господарства сімейних общин, які об'єднували певну кількість споріднених сімей.. Словник української мови у 20 томах
- печище — I. ГРОМА́ДА іст. (поземельне селянське об'єднання в Україні та Білорусії; збори членів такого об'єднання), ОБЩИ́НА, МИР, КОПА́, КУ́ПА (до XVІІ ст.); ДВО́РИЩЕ, ПЕ́ЧИЩЕ (родинне об'єднання); ЗАДРУ́ГА (у південних слов'ян). Словник синонімів української мови
- печище — Пе́чище, -ща с. 1) Дно печи. Черном. 2) Мѣсто, гдѣ была печь, а послѣ разрушенія дома осталась глина и кирпичъ. 3) Выжженное сонцемъ мѣсто. Черк. у. Словник української мови Грінченка