пикатий
МОРДА́ТИЙ розм. (з товстим, широким обличчям), ТОВСТОЛИ́ЦИЙ, ТОВСТОМО́РДИЙ розм., ТОВСТОПИ́КИЙ вульг., ПИКА́ТИЙ вульг. Служили у троян два брати, Із них був всякий Голіаф; Широкоплечий і мордатий, І по вівці цілком глитав (І. Котляревський); Кремезний, товстолиций лейтенант хрипким басом доповідав командирові мінроти, що перший взвод повернувся з роботи (О. Гончар); — Ах ти ж, бугаю товстомордий. Та що це за життя таке настало? (З. Тулуб); В хату увійшов товстопикий, кривоносий дядько (М. Стельмах); В нашій уяві пани та їхні діти були одні кособокі, інші череваті та пикаті, ще інші, як жаба, вилупкуваті (Д. Бедзик).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пикатий — пика́тий прикметник Орфографічний словник української мови
- пикатий — Повновидий, кругловидий, вул. мордатий. Словник синонімів Караванського
- пикатий — див. гладкий Словник синонімів Вусика
- пикатий — -а, -е. 1》 зневажл. З потворним, бридким або неприємним, несимпатичним обличчям. 2》 розм. З опасистим, свіжим, рожевим і т. ін. обличчям. || перен. З круглими, опуклими боками (про предмети). Великий тлумачний словник сучасної мови
- пикатий — Пика́тий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- пикатий — ПИКА́ТИЙ, а, е. 1. зневажл. З потворним, бридким або неприємним, несимпатичним обличчям. – Козаки тоді бились із ляхами понад Случчю, понад Горинню да топились по багнах, а ви з своїми пикатими бурмистрами давай викроювати щонайкращі поля та сіножаті! (П. Словник української мови у 20 томах
- пикатий — ПИКА́ТИЙ, а, е. 1. зневажл. З потворним, бридким або неприємним, несимпатичним обличчям. — Козаки тоді бились із ляхами понад Случчю, понад Горинню да топились по багнах, а ви з своїми пикатими бурмистрами давай викроювати щонайкращі поля та сіножаті! (П. Словник української мови в 11 томах
- пикатий — Пикатий, -а, -е Мордатый. Мов кабани годовані, пикаті, пузаті. Ном. № 8633. Словник української мови Грінченка