письмак

ПИСА́КА зневажл. (плідний, але бездарний письменник, журналіст), БОРЗОПИ́СЕЦЬ ірон., БАЗГРА́Ч ірон., ПИСЬМА́К заст.; ГРАФОМА́Н (той, хто прагне до письменницької діяльності, не маючи до цього хисту); ВІРШОМА́З зневажл., ВІРШОРО́Б зневажл. (бездарний поет). (Пронашка:) Я розмовляв учора з Чайченком. Він знає автора статейки. Це дрібний і безпринципний писака (І. Микитенко); Нехай лютують борзописці, обливають його (Оноре де Бальзака) помиями (Н. Рибак); Один собі письмак (Нащо казати, звали як?), Надумавшись, пісні складать почав (Олена Пчілка); Вона не розуміла психології початківців, не знала, що.. вони часто бувають схожі на графоманів (О. Гуреїв); У стінгазеті вмістив (Яша) пару наївних, риторичних віршиків, за які Вова висміяв його і не називав тепер інакше, як віршомазом (О. Копиленко); Це була відповідь тим віршоробам, які загрузли в шкільній схоластиці і хвалебні оди тиранам видають за поезію (П. Колесник). — Пор. письме́нник, 1. пое́т.

ПИСЬМЕ́ННИЙ ім. (людина, яка вміє писати й читати), ГРА́МОТНИЙ, ГРАМОТІ́Й розм., жарт., ПИСЬМА́К рідше. Письменний бачить поночі більше, як неписьменний удень (прислів'я); Грамотний — видющий і на все тямущий (прислів'я); — Який там з мене грамотій, — махнув рукою Мар'ян. — Ледве букву до букви стулю (М. Стельмах).

ПИСЬМЕ́ННИК (той, для кого літературна діяльність є професією), ЛІТЕРА́ТОР, ЛІТЕРА́Т заст., ПИСЬМО́ВЕЦЬ заст., ПИСЬМА́К заст., ПИСА́КА заст., зневажл. З сучасних українських письменників мені більше подобаються Стефаник, Франко, Мирний, Кобилянська, Леся Українка, Самійленко (М. Коцюбинський); (Острожин:) Літератор наших часів мусить відчувати на собі всі підвищення і пониження температури громадського організму (Леся Українка); З усіх руських літератів знає лиш він один (О. Маковей) мене (О. Кобилянська); Яка ж то може бути така література, де б усі письмовці писали однаково? (Леся Українка); — Ще й в газетах обсміють, опоганять і наглузуються якісь письмаки (І. Нечуй-Левицький); (Петро:) Один хлопець приніс мені на прочитання свої вірші й просив сказати, чи буде з його писака, чи ні (В. Самійленко).