письмацтво
ПИСЬМЕ́ННИЦТВО (літературна діяльність), ПИСЬМЕ́НСТВО, ЛІТЕРАТУ́РА, ПИСЬМО́ розм., ПИСЬМА́ЦТВО заст., зневажл. (Кіра:) Твоя повість навіть Сумцову підштовхнула на письменництво (В. Собко); Петро Антонович, хоч сам ніколи й не займався письменством, любив літературу з дитинства (М. Олійник); Щось сильно тягне мене до літературної праці — і літературі я відданий цілою душею (М. Коцюбинський); Маючи нахил і любов до письма, він написав навіть цілий трактат (С. Скляренко).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- письмацтво — письма́цтво іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
- письмацтво — -а, с., заст., зневажл. Письменництво. Великий тлумачний словник сучасної мови
- письмацтво — ПИСЬМА́ЦТВО, а, с., заст., зневажл. Письменництво. Словник української мови у 20 томах
- письмацтво — ПИСЬМА́ЦТВО, а, с., заст., зневажл. Письменництво. Словник української мови в 11 томах
- письмацтво — Письмацтво, -ва с. 1) Грамотность. 2) Плохое сочинительство. 3) соб. Плохіе писатели. Письмацтво дике. К. Дз. 103. Словник української мови Грінченка