плай

СТЕ́ЖКА (вузька пішохідна дорога, протоптана людьми або звірами чи спеціально зроблена людьми), СТЕЖИ́НА, ДОРІ́ЖКА, ТРОПА́, СТЕЖА́ поет., СТЕЗЯ́ заст., ПІШНИ́К діал., ТАСЬМА́ діал., ТРОПО́К діал.; ПЛАЙ діал. (стежка в горах); ЛАЗ (стежка в густих заростях, якою ходять звірі). Остап ішов навпростець, минаючи вузькі, криві стежки, протоптані товаром і пастухами (М. Коцюбинський); Йдемо удвох під вечір по стежині (Л. Костенко); Марта Кирилівна задумалась і, йдучи по доріжці, зачепила головою гілку абрикоса (І. Нечуй-Левицький); Тропа праворуч повернула у гущину чагарника (О. Гончар); Ішов я раз по стежі (пісня); Вони шукають очима звірину стезю, що вела їх досі через густі і прохолодні нетрі в лісових яругах (Д. Міщенко); Звернувши з казенної дороги.. на тасьму, він змушений був уже кілька разів сказати "Боже поможи" (А. Іщук).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плай — Плай: — гірська стежка [1;2;18,51,IV,XIII] — гірська стежка, доріжка [VI] — гірська стежка, дорога; галявина серед лісу в горах [52] — стежка в горах [V] — стежка, доріжка в горах [III] — широка лісова стежка в горах [X] — широка лісова стежка в горах... Словник з творів Івана Франка
  2. плай — плай іменник чоловічого роду стежка в горах діал. Орфографічний словник української мови
  3. плай — див. СТЕЖКА. Словник синонімів Караванського
  4. плай — див. дорога; стежка Словник синонімів Вусика
  5. плай — -ю, ч., діал. 1》 Плескаті гребені гір, відгалужень головних хребтів з пасовищами й скотопрогінними стежками в Карпатах. 2》 Стежка в горах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. плай — Ю, ч., діал. Стежка в горах. Так тільки Євген, лиш Євген так один розмовляє — струмок повесняний чи плаєм нагірня вода. (П-2:130). Словник поетичної мови Василя Стуса
  7. плай — ПЛАЙ, ю, ч., діал. Стежка в горах. Юра йшов довгий час верхом, плаєм, лишаючи село по лівій руці (І. Франко); [Юрасик:] І знов стежки розбіглися в два боки. Гірські плаї, неначе ті потоки, Розходяться галузками щомиті (П. Воронько). Словник української мови у 20 томах
  8. плай — ПЛАЙ, ю, ч., діал. Стежка в горах. Юра йшов довгий час верхом, плаєм, лишаючи село по лівій руці (Фр., IV, 1950, 413); [Юрасик:] І знов стежки розбіглися в два боки. Гірські плаї, неначе ті потоки, Розходяться галузками щомиті (Воронько, Казка.., 1957, 32). Словник української мови в 11 томах