платівка

ПЛАСТИ́НКА (плоска тонка смуга твердого матеріалу), ПЛАТІ́ВКА, ПЛА́ШКА, ПЛАНШЕ́Т спец. Поруч з тим окіпчиком я лаштував стрілецьку ячейку — для себе. Суха рудувата земля опиналася, відколювалась невеликими лискучими, мов слюда, пластинками (Н. Тихий); Всі краєвиди.. віддали оправити в розкішний альбом з палітуркою із тисненої шкіри з бронзовими застібками та платівкою (З. Тулуб); Крізь глядне скельце голубіли плавлені плашки металу (Н. Рибак); Значний інтерес являє собою альбом, зроблений з дерев'яних планшетів (з журналу).

ПЛАТІ́ВКА (для програвача, патефона, грамофона), ПЛАСТИ́НКА, ДИСК розм., ГРАМПЛАСТИ́НКА заст. У господині двору ми побачили в хаті патефон і платівки (Т. Масенко); Дочка ввімкнула радіолу, поставила модерну пластинку (Ю. Мушкетик); На книги і грампластинки він витрачав більшу частину свого заробітку (В. Гжицький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. платівка — платі́вка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. платівка — (звукозапису) сов. пластинка, г. плита. Словник синонімів Караванського
  3. платівка — [плат’іўка] -ўкие, д. і м. -ўц'і, р. мн. -т'івок Орфоепічний словник української мови
  4. платівка — -и, ж. Диск із пластичного матеріалу для програвача, патефона чи грамофона. Довгограюча платівка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. платівка — Платі́вка, -вки, -вці; -ті́вки, -вок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. платівка — ПЛАТІ́ВКА, и, ж. Те саме, що пласти́нка 1–3. Перевірили робітники кожну платівку і гайку (М. Трублаїні); Всі краєвиди .. наклеїли [товариші] на ватман і віддали оправити в розкішний альбом з палітуркою із тисненої шкіри з бронзовими застібками та платівкою (З. Тулуб); Патефонна платівка. Словник української мови у 20 томах
  7. платівка — ПЛАТІ́ВКА, и, ж. Те саме, що пласти́нка 1-3. Перевірили робітники кожну платівку і гайку (Трубл., І, 1955, 138); Всі краєвиди. Словник української мови в 11 томах