плашка

ГВИНТОРІ́З (інструмент для нарізування гвинтової різьби), ГВИНТУВА́ЛЬНЯ розм.; МІ́ТЧИК (для внутрішньої нарізки); ПЛА́ШКА (для зовнішньої нарізки).

ПЛАСТИ́НКА (плоска тонка смуга твердого матеріалу), ПЛАТІ́ВКА, ПЛА́ШКА, ПЛАНШЕ́Т спец. Поруч з тим окіпчиком я лаштував стрілецьку ячейку — для себе. Суха рудувата земля опиналася, відколювалась невеликими лискучими, мов слюда, пластинками (Н. Тихий); Всі краєвиди.. віддали оправити в розкішний альбом з палітуркою із тисненої шкіри з бронзовими застібками та платівкою (З. Тулуб); Крізь глядне скельце голубіли плавлені плашки металу (Н. Рибак); Значний інтерес являє собою альбом, зроблений з дерев'яних планшетів (з журналу).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плашка — пла́шка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. плашка — -и, ж. 1》 Зменш. до плаха 2), 3). Дубові плашки. 2》 Невелика металева пластинка різного призначення. || Планка, брусок у зубчастій бороні або іншому знарядді. 3》 Інструмент, яким нарізають або накатують зовнішню різь на стрижнях, болтах і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. плашка — ПЛА́ШКА, и, ж. 1. Зменш. до пла́ха 2, 3. Крізь глядне скельце голубіли плавлені плашки металу (Н. Рибак); Дубові плашки. 2. Невелика металева пластинка різного призначення. Словник української мови у 20 томах
  4. плашка — ПЛА́ШКА, и, ж. 1. Зменш. до пла́ха 2, 3. Крізь глядне скельце голубіли плавлені плашки металу (Рибак, Час.., 1960, 435); Дубові плашки. 2. Невелика металева пластинка різного призначення. Словник української мови в 11 томах
  5. плашка — Площина цеглини для настилу підлоги. Архітектура і монументальне мистецтво