плашка

ПЛА́ШКА, и, ж.

1. Зменш. до пла́ха 2, 3.

Крізь глядне скельце голубіли плавлені плашки металу (Н. Рибак);

Дубові плашки.

2. Невелика металева пластинка різного призначення.

У болтовому затискачі провід укладають у хвилястий жолоб корпусу і кріплять плашками, які накладають зверху на провід і прикріплюють до корпусу затискача болтами (з навч. літ.);

// Планка, брусок у зубчастій бороні або іншому знарядді.

Тройкою в бороні Килина волочить... Дійшла краю до шляху, завернула коней, плашки попідчищала (А. Головко).

3. Інструмент, яким нарізають або накатують зовнішню різь на стрижнях, болтах і т. ін.

Плашка застосовується для нарізання різі як вручну, так і на верстатах (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плашка — пла́шка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. плашка — -и, ж. 1》 Зменш. до плаха 2), 3). Дубові плашки. 2》 Невелика металева пластинка різного призначення. || Планка, брусок у зубчастій бороні або іншому знарядді. 3》 Інструмент, яким нарізають або накатують зовнішню різь на стрижнях, болтах і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. плашка — ГВИНТОРІ́З (інструмент для нарізування гвинтової різьби), ГВИНТУВА́ЛЬНЯ розм.; МІ́ТЧИК (для внутрішньої нарізки); ПЛА́ШКА (для зовнішньої нарізки). ПЛАСТИ́НКА (плоска тонка смуга твердого матеріалу), ПЛАТІ́ВКА, ПЛА́ШКА, ПЛАНШЕ́Т спец. Словник синонімів української мови
  4. плашка — ПЛА́ШКА, и, ж. 1. Зменш. до пла́ха 2, 3. Крізь глядне скельце голубіли плавлені плашки металу (Рибак, Час.., 1960, 435); Дубові плашки. 2. Невелика металева пластинка різного призначення. Словник української мови в 11 томах
  5. плашка — Площина цеглини для настилу підлоги. Архітектура і монументальне мистецтво