1. Словник синонімів української мови

плебей

ПРОСТО́ЛЮ́ДИН заст. (той, хто належав до непривілейованих верств суспільства; людина неаристократичного походження), ПРОСТО́ЛЮ́ДЕЦЬ розм., ПРОСТА́К розм., ПЛЕБЕ́Й зневажл., ЧУПРУ́Н зневажл.; ХЛОП, МУЖИ́К (про людину селянського походження). — Простолюдинами колись поміщики й дворяни називали народ, який працював на них (П. Автомонов); Поховали Габріотта не як простолюдця, а мов пана якого великого (переклад М. Лукаша); Гості розсілися так, що за одним столом були пани, за другими — простаки (казка); Плебей, безштанько, жебрак — син поштаря і швачки — дозволив собі покохати його дочку, кревну дворянку (Ю. Смолич); Бач, безокая фортуна Зробила (Азилласа) паном із чупруна, Таких не мало бачим див! (І. Котляревський); Отець Сидір ніколи, навіть у хвилини найбільшої іритації, не дозволяв собі відізватися грубо до мужика, бо держався принципу, що, принижуючи хлопа, уймаємо тим і власного авторитету (Ірина Вільде).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плебей — плебе́й іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. плебей — див. ХАМ. Словник синонімів Караванського
  3. плебей — див. підлабузник Словник синонімів Вусика
  4. плебей — -я, ч. 1》 У Стародавньому Римі – представник нижчого стану вільного населення. 2》 За середньовіччя і пізніше – широкі верстви міської бідноти. 3》 перен. В аристократичних колах – назва людини, яка походить з нижчих верств суспільства. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. плебей — див. бідняк, ілот, фелаг, пролетар Словник чужослів Павло Штепа
  6. плебей — Плебе́й, -бе́я; -бе́ї, -бе́їв Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. плебей — ПЛЕБЕ́Й, я, ч. 1. У стародавньому Римі – представник нижчого стану вільного населення. Вільне населення Риму, яке не входило в патриціанську общину, називалось плебеями (з навч. літ.). 2. Назва людини неаристократичного походження. Словник української мови у 20 томах
  8. плебей — ПЛЕБЕ́Й, я, ч. 1. У стародавньому Римі — представник нижчого стану вільного населення. Вільне населення Риму, яке не входило в патриціанську общину, називалось плебеями (Іст. стар. світу, 1957, 146). Словник української мови в 11 томах