1. Словник синонімів української мови

пленарний

СПІ́ЛЬНИЙ (який виконується, здійснюється, проявляється усіма — в суспільстві, групі, колективі), КОЛЕКТИ́ВНИЙ, СУКУ́ПНИЙ, ГУРТОВИ́Й, СУМІ́СНИЙ, ЗГРА́ЙНИЙ поет.; ГРУПОВИ́Й (який здійснюється групою осіб); КОЛЕГІА́ЛЬНИЙ (перев. про ухвалу, обговорення і т. ін.); ОБ'Є́ДНАНИЙ (який є наслідком згуртування, єднання); ЗАГА́ЛЬНИЙ (у якому беруть участь усі присутні); ПЛЕНА́РНИЙ (за участю всіх, хто є на конференції, з'їзді тощо). (Парвус:) Я дбав за спільну справу (Леся Українка); Поряд з відомими .. народними творцями ми бачимо й незчисленні приклади колективної творчості (М. Рильський); Є лиш гордість і горіння, сукупна праця і хвала (П. Тичина); Темний ліс дубовий. Далеко чуть пісню гуртову (І. Карпенко-Карий); Сумісне життя; Як дотикаються холодних рук моїх Недбало й сміливо вродливиць городських Віддавна нетремтячі руки, — В кружінні зграйному на око я тону, А сам викохую я мрію осяйну (М. Зеров); Потім ішли групові фотографії заводських ополченців (В. Кучер); Колегіальне рішення; Об'єднані зусилля всіх сил, що борються за мир; Зараз вийшов Балабуха, й розмова стала загальною (І. Нечуй-Левицький); Пленарне засідання.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пленарний — плена́рний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. пленарний — [плеинарнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. пленарний — -а, -е. 1》 Який відбувається за участю всіх членів виборного керівного органу якої-небудь організації. 2》 Який відбувається за участю всіх, хто є на конференції, засіданні, з'їзді і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пленарний — (збір) всечленний Словник чужослів Павло Штепа
  5. пленарний — Плена́рний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. пленарний — ПЛЕНА́РНИЙ, а, е. 1. Який відбувається за участю всіх членів виборного керівного органу якої-небудь організації. 2. Який відбувається за участю всіх, хто є на конференції, засіданні, з'їзді і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  7. пленарний — плена́рний (від лат. plenarius – повний) повний, загальний, за участю всього складу якоїсь організації (про збори). Див. пленум. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. пленарний — ПЛЕНА́РНИЙ, а, е. 1. Який відбувається за участю всіх членів виборного керівного органу якої-небудь організації. ЦК КПРС проводить не менше одного пленарного засідання на шість місяців (Статут КПРС, 1971, 33). Словник української мови в 11 томах