плин

ПЕРЕ́БІГ (про хід часу), БІГ, ПЛИН, ХІД, ТЕЧІЯ. Щось епічне й святкове почувалось у полі, одвічний перебіг часу й величний спокій... (О. Довженко); На ратуші бамкнули куранти. Нагадали тим, хто ще не спить, про невпинний біг часу (Р. Іваничук); — Друзі мої, чи відчуваєте ви плин часу? (О. Гончар); Розмова затягнулася далеко за північ, але Тур не помічав течії часу, який наче втратив зараз астрономічний вимір (М. Стельмах).

ПОТІ́К (ПОТЬО́К рідко) (маса води, що стрімко тече в якомусь напрямі), ПЛИН, ПЛАВ, ЛА́ВА, ТОК, ПАТЬО́КИ (ПОТЬО́КИ) розм., ШИ́ПІТ діал.; БУРЧА́К (дзюркотливий); РІВЧА́К (утворений з дощових, снігових або підземних вод). Це вже, напевне, літо почалось чи тільки зачерпнуло молодої води з потоку... (В. Стус); По дитині плачучи, Церера Слізьми доповняла плин струмка (переклад М. Лукаша); Як дівочий сон чарівний, як сріблисті блиски зір, Ніагари мчить плав рівний крізь зелений первобір (Уляна Кравченко); З височенного перекату скатертю переливається широкий пласт кришталевої лави (О. Стороженко); Під сонцем Криму, під сліпучим оком, П'янке вино біжить жертовним током, І від багать синіє фіміам (М. Зеров); Їдемо яром між високими, посмугованими брунатними патьоками, безлісими горбами (Ю. Мельничук); Наша хата стояла край села. Над самими глинищами, там, де росли тільки вільхи, де весело бурунились бурчаки (Ю. Збанацький); Воркує голубом рівчак (М. Стельмах). — Пор. 1. струмо́к.

ПОТІ́К (велика кількість, маса когось, чогось, що рухається в одному напрямі), ПЛИН, ПЛАВ, ЛА́ВА, ХВИ́ЛЯ, РІКА́. Тепер уже не потік, а ціла ріка людей лилася по вулиці, провулках, майданах (М. Чабанівський); Ніякі барикади із стосів дров, що були зведені навколо палацу, не могли стримати навального людського плину (Д. Прилюк); Серед того невпинного людського плаву геть одсторонь собі походжали наїжджі пани невеличкими гуртами (Панас Мирний); Другого дня польське військо знов полилось трьома лавами і перейшло Пилявку (І. Нечуй-Левицький); Вже недалеко мосту її прибило людською хвилею до стовбура старезного осокора, який широко й вільно розкинув свої могутні віти (В. Козаченко).

РІДИНА́, ТЕ́ЧИВО діал., ТЕ́ЧА діал., ПЛИН діал. З-поза столу, з тоненької трубки, збігала темна рідина (Ю. Смолич); Платон.. повернувся з пузатою пляшечкою зеленкуватого течива й брудненьким келишком (О. Досвітній); Показалася ропа, себто рідкий чорний плин з нафтовим запахом (І. Франко).

РУХ (зміна положення кого-, чого-небудь унаслідок обертання, коливання, пересування тощо), ПЕРЕМІ́ЩЕННЯ, РУ́ХАННЯ, ДИНА́МІКА, ХІД (у певному напрямі); ПЛАВ, ПЛИН (великої кількості, маси). Все мчиться, лине, крутиться, біжить, Вгорі, внизу — невпинний рух усюди (М. Рильський); Вуглекислий газ — відносно важкий.. Він не піднімається вгору, якщо не буде переміщення повітря (з журналу); Чи бачиш з-за синіх туманів, Де плавні дніпровські лежать, Розмірене рухання кранів..? (М. Бажан); Румунські танці мають своєрідну особливість, так звану динаміку на одному місці (з журналу); Воно (авто) посувалося нешвидко, перемагаючи пісок і наріння, проте й з таким ходом Сахно не могла змагатися (Ю. Смолич); Вона зупинилася на розі, подивилася на швидкий плин трамваїв, автомашин (М. Чабанівський).

ТЕЧІЯ́ (рух води в річці від верхів'я до гирла), ПЛИН, ПРУД діал. (швидкий рух). Яка ти синя і прозора, Дніпра весняна течія (Т. Масенко); Я крізь дим фронтовий і попіл бачу Одер і плин Морави... (Д. Луценко); Бистрий пруд води в миг ока поніс дарабу під скалу Сокільської гори і вдарив нею о скалу (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плин — плин іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. плин — Плин. Рідина, розчин. Шмід і Роктін. Гуртова і часткова торговля фарб, материялів і дроґериї. Вата до затиканя шпар у вікнах, кіт і гіпс. Хірургічні товари і бандажі. Бронзові фарби, золота, срібна і иныиа, у плині і в порошку (Б., 1906, рекл.) // пол. płyn — рідина. Українська літературна мова на Буковині
  3. плин — (часу) біг, лет, з. плив; (подій) перебіг, хід, тяг; (води) течія, потік; (машин) рух; (життя) колесо; (дія) збігання, спливання; Г. Р. рідина. Словник синонімів Караванського
  4. плин — див. течія Словник синонімів Вусика
  5. плин — -у, ч. 1》 Дія за знач. плинути 1), 3-5). 2》 Маса води, потік, що рухається в якому-небудь напрямку. || Маса, потік якої-небудь рідини, що неперервно ллється. 3》 перен. Безперервний рух маси, великої кількості кого-, чого-небудь. || Маса, велика кількість кого-, чого-небудь. 4》 діал. Рідина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. плин — Плин, -ну, -нові; пли́ни, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. плин — ПЛИН, у, ч. 1. Дія за знач. пли́нути 1, 3–5. Не хочу сну і супокою, Хай буде біг і плин, і лет (С. Крижанівський); Закрутилась, плин свій стишила Хмарина (П. Дорошко); Важкий подих обірвав плин думок (З. Словник української мови у 20 томах
  8. плин — плин спеціальний рідкий засіб для миття чи чищення (Лучук): Візьми плин до на́чиння, бо інакше не відмиєш того товщу (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  9. плин — Плав, плавом Словник застарілих та маловживаних слів
  10. плин — ПЛИН, у, ч. 1. Дія за знач. пли́нути 1, 3-5. Не хочу сну і супокою, Хай буде біг і плин, і лет (Криж., Під зорями.., 1950, 32); Закрутилась, плин свій стишила Хмарина (Дор., Тобі, народе.. Словник української мови в 11 томах