пліва
ОБОЛО́НКА (те, що покриває щонебудь зовні, з поверхні), ОБСЛО́НА діал., ОБСЛО́НКА діал.; ПЛІВА́, ПЛІ́ВКА, ШКІ́РКА (тонка, ніжна — у тваринному або рослинному організмі). Тіло бактерії оточене оболонкою (з посібника); Леліючи в темній обслоні Сочні зерняточка, знає стебло, Що на будуще воно принесло Нове, багатше життя в своїм лоні! (І. Франко); Мозок очищають від плівки, замочують його у холодній воді (з науково-популярної літератури).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пліва — пліва́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- пліва — -и, ж. 1》 бот. Тонка ніжна шкірка, оболонка в рослинному організмі. 2》 анат. Ознака незайманості дівчини. Дівоча пліва. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пліва — ПЛІВА́, и́, ж. Тонка ніжна шкірка, оболонка в тваринному або рослинному організмі. (1) Неви́нна пліва́. Словник української мови у 20 томах
- пліва — ПЛІВА́, и́, ж. Тонка ніжна шкірка, оболонка в тваринному або рослинному організмі. Словник української мови в 11 томах
- пліва — Пліва, -ви ж. Плева; мездра. Шух. І. 253. ум. плівка. Словник української мови Грінченка