пліва

ОБОЛО́НКА (те, що покриває щонебудь зовні, з поверхні), ОБСЛО́НА діал., ОБСЛО́НКА діал.; ПЛІВА́, ПЛІ́ВКА, ШКІ́РКА (тонка, ніжна — у тваринному або рослинному організмі). Тіло бактерії оточене оболонкою (з посібника); Леліючи в темній обслоні Сочні зерняточка, знає стебло, Що на будуще воно принесло Нове, багатше життя в своїм лоні! (І. Франко); Мозок очищають від плівки, замочують його у холодній воді (з науково-популярної літератури).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пліва — пліва́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. пліва — -и, ж. 1》 бот. Тонка ніжна шкірка, оболонка в рослинному організмі. 2》 анат. Ознака незайманості дівчини. Дівоча пліва. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пліва — ПЛІВА́, и́, ж. Тонка ніжна шкірка, оболонка в тваринному або рослинному організмі. (1) Неви́нна пліва́. Словник української мови у 20 томах
  4. пліва — ПЛІВА́, и́, ж. Тонка ніжна шкірка, оболонка в тваринному або рослинному організмі. Словник української мови в 11 томах
  5. пліва — Пліва, -ви ж. Плева; мездра. Шух. І. 253. ум. плівка. Словник української мови Грінченка