пліва
пліва́
-и, ж.
1》 бот. Тонка ніжна шкірка, оболонка в рослинному організмі.
2》 анат. Ознака незайманості дівчини. Дівоча пліва.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пліва — пліва́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- пліва — ПЛІВА́, и́, ж. Тонка ніжна шкірка, оболонка в тваринному або рослинному організмі. (1) Неви́нна пліва́. Словник української мови у 20 томах
- пліва — ОБОЛО́НКА (те, що покриває щонебудь зовні, з поверхні), ОБСЛО́НА діал., ОБСЛО́НКА діал.; ПЛІВА́, ПЛІ́ВКА, ШКІ́РКА (тонка, ніжна — у тваринному або рослинному організмі). Словник синонімів української мови
- пліва — ПЛІВА́, и́, ж. Тонка ніжна шкірка, оболонка в тваринному або рослинному організмі. Словник української мови в 11 томах
- пліва — Пліва, -ви ж. Плева; мездра. Шух. І. 253. ум. плівка. Словник української мови Грінченка