пліч-о-пліч

ПО́РУЧ (безпосередньо одне біля одного), ПО́РЯД, ПО́ПЛІЧ, ПЛІЧ-О́-ПЛІЧ, ОПЛІЧ, О́БІЧ, О́БІК розм., ПО́БІЧ розм., ПО́БІК розм., ПІД БО́КОМ розм., ПІД НО́СОМ розм., О́БРУЧ розм., ПОБІ́ЛЯ розм., ПІ́ДСПІЛЬ діал. Гризельда посадила поруч з собою Мавру, а проти себе її небогу Тодозю (І. Нечуй-Левицький); Я тихо йшов з тобою поряд. Юрби шумлива течія. За теплий твій, несмілий погляд Спасибі, радосте моя! (Т. Масенко); (Катря:) З тобою я в підзамче: я клялась, Що ні на крок не відступлю від тебе — І битися ми будем попліч вдвох, І умремо... (М. Старицький); Ось вони обидва стоять перед нами пліч-о-пліч (О. Довженко); І опліч пішли в полонинах, На сяйво одної мети, Два велетні, два двоєдиних По крові й по мові — брати! (С. Крижанівський); Обіч, за кілька кроків, — кузня. Двері були зачинені (А. Головко); До самої стежки, що круто спадала до Вужачої, вони йшли обік (Л. Юхвід); Сьогодні, коли перечитую ті розгублені пожовклі листочки, здається іноді, що не я те переживала, — здається — неначеб я йшла побіч — і гляділа на себе... (Уляна Кравченко); — Ти думаєш, — ..почала Галя, — ..легко мені дивитись на життя батькове побік з життям добрих людей? (Панас Мирний); Ставок недалечко, під боком у комуни (О. Донченко); (Карпо Карпович:) Чуже бачимо під лісом, свого не бачимо під носом (А. Крижанівський); Пійде обруч із паніматкою (П. Куліш); Гора, в ній нора з дверима, побіля товстий явір (М. Кропивницький); Кумова хата стоїть підспіль з моєю (Словник Б. Грінченка). — Пор. 1. бли́зько.