1. Словник синонімів української мови

пліткар

ПЛІТКА́Р (той, хто поширює чутки, плітки), ПЛЕТУ́Н розм.; ШЕПТУ́Н розм., ШЕПОТУ́Н розм., ШЕПТІ́Й розм. (той, хто робить це потай). — Ви збираєте плітки.. — Це я — пліткар!? Ну, знаєте, — і заходився погрожувати (І. Цюпа); Наплюй, що скажуть плетуни, я хочу, щоб ти виріс, щоб розгорнувся твій талант (П. Дорошко); У селі не слухають різних шептунів (П. Кочура).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пліткар — плітка́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. пліткар — Плетун, плетій, обмовник, фабрикант пліток; пор. НАКЛЕПНИК. Словник синонімів Караванського
  3. пліткар — див. брехливий Словник синонімів Вусика
  4. пліткар — -я, ч. Той, хто поширює, розносить плітки (див. плітка I). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. пліткар — ПЛІТКА́Р, я́, ч. Той, хто займається плітками (див. плі́тка¹), розносить плітки. Федір Архипович Шульга ніколи не зважав на лестощі, але не звертав уваги і на пліткарів (Н. Рибак). Словник української мови у 20 томах
  6. пліткар — ПЛІТКА́Р, я́, ч. Той, хто займається плітками ( див. плі́тка¹), розносить плітки. Федір Архипович Шульга ніколи не зважав на лестощі, але не звертав уваги і на пліткарів (Рибак, Час.., 1960, 132). Словник української мови в 11 томах