1. Словник української мови у 20 томах

пліткар

ПЛІТКА́Р, я́, ч.

Той, хто займається плітками (див. плі́тка¹), розносить плітки.

Федір Архипович Шульга ніколи не зважав на лестощі, але не звертав уваги і на пліткарів (Н. Рибак).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пліткар — плітка́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. пліткар — Плетун, плетій, обмовник, фабрикант пліток; пор. НАКЛЕПНИК. Словник синонімів Караванського
  3. пліткар — див. брехливий Словник синонімів Вусика
  4. пліткар — -я, ч. Той, хто поширює, розносить плітки (див. плітка I). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. пліткар — ПЛІТКА́Р (той, хто поширює чутки, плітки), ПЛЕТУ́Н розм.; ШЕПТУ́Н розм., ШЕПОТУ́Н розм., ШЕПТІ́Й розм. (той, хто робить це потай). — Ви збираєте плітки.. — Це я — пліткар!? Ну, знаєте, — і заходився погрожувати (І. Словник синонімів української мови
  6. пліткар — ПЛІТКА́Р, я́, ч. Той, хто займається плітками ( див. плі́тка¹), розносить плітки. Федір Архипович Шульга ніколи не зважав на лестощі, але не звертав уваги і на пліткарів (Рибак, Час.., 1960, 132). Словник української мови в 11 томах