пліткар

Значення в інших словниках

1. пліткар — плітка́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. пліткар — Плетун, плетій, обмовник, фабрикант пліток; пор. НАКЛЕПНИК. Словник синонімів Караванського
3. пліткар — -я, ч. Той, хто поширює, розносить плітки (див. плітка I). Великий тлумачний словник сучасної мови
4. пліткар — ПЛІТКА́Р, я́, ч. Той, хто займається плітками (див. плі́тка¹), розносить плітки. Федір Архипович Шульга ніколи не зважав на лестощі, але не звертав уваги і на пліткарів (Н. Рибак). Словник української мови у 20 томах
5. пліткар — ПЛІТКА́Р (той, хто поширює чутки, плітки), ПЛЕТУ́Н розм.; ШЕПТУ́Н розм., ШЕПОТУ́Н розм., ШЕПТІ́Й розм. (той, хто робить це потай). — Ви збираєте плітки.. — Це я — пліткар!? Ну, знаєте, — і заходився погрожувати (І. Словник синонімів української мови
6. пліткар — ПЛІТКА́Р, я́, ч. Той, хто займається плітками ( див. плі́тка¹), розносить плітки. Федір Архипович Шульга ніколи не зважав на лестощі, але не звертав уваги і на пліткарів (Рибак, Час.., 1960, 132). Словник української мови в 11 томах