брехливий

Аршинник, аферист, безчесник, бреха, брехака, брехало, брехач, брехач-деркач, брехачка (ч.), брехлій, брехло, брехля, брехняк, брехтя, брешко, брехун, брехунець, брехунчик, брехуняка, брешко, вертій, викрутень, віроломний, двоєдух, двоєдушний, двоєдушник, дволикий, дволиций, дворушний, дворушник, дудра, дудрак, дудрик, дурисвіт, жулик, жуліман, залудливий, залудник, зух, інтриган, казуїст, кляузник, кривоприсяжник, крутар, крутивертень, крутихвіст, крутій, крутійко, крутійкуватий, крутійський, крутяга, крутяка, крюк, крючкотвор, крючкотворець, крючкотворний, лгар, лгач, лжедмитрій, лжепророк, лжесвідок, лживий, лицемір, лицемірний, лукавець, лукавий, лукавник, лукавохребетний, марнословець, масалига, масний, махер, махир, махінатор, махірант, махляр, моталига, мотюга, мотяга, мошенник, мошенникуватий, мутій, наклепник, наперсточник, напрасник ("Відчепися, напраснику, я не була на празнику"), нашіптувач, неправдивий, нещирий, облудливий, облудний, облудник, обманщик, обмовник, окозамилювач, олживий, оманливий, ошуканець, ошукач, ошуста, перебрех, перебреха, перебрехач, переплут, підбрехач, підбріхувач, підкоїшстий, підступний, плетюга, пліткар, плутократ, плутяга, показушник, провокатор, пройда, пройдисвіт, псевдопророк, псевдосвідок, пустобрех, пустограк, самобрех, скоробрех, скоробреха, слизькоязикий, словоблуд, словокрут, фальшак, фальшивий, хамелеон, хараман, чистобрех, чистобреха, чистобрьоха, шаливір, шаливіра, шалиган, шальвір, шальвіра, шарлатан, шахер-махер, шахрай, шахраюватий, шахраяка, шахруватий, шептун, штукар, шулер

Фразеологічні синоніми: безбожний брехун; брехнею дише; бреше безбожно; бреше в живі очі; бреше й не заікнеться; бреше й не моргне; бреше на всі заставки; бреше на всю губу; бреше на всю обихідну; бреше на чім світ стоїть; бреше не в одно; бреше та й дивиться; бреше у вічі; бреше що божий день; від брехні зуби переточилися; губа брехлива; дволикий Янус; з Брехунівки родом; на брехні язика поламав; неправдивий пророк; неправдивий свідок; неправдою дихає; одірви й покинь; продувна бестія; світовий брехун; фальшивий пророк; фальшивий свідок

Приповідки: Бреше, аж вуха в'януть. Бреше, аж зубами креше. Бреше, аж йому з-під носа куриться. Бреше, аж очі жмурить. Бреше — язик не терпне. Бреше, як з книжки читає. Бреше, як із-за корча. Бреше, як лисого чеше. Бреше, як пес. Бреше, як попова собака. Бреше, як рудий собака. Бреше, як собака на вітер. Бреше, як три цигани вкупі. Бреше, як циганський ціп. Бреше, як шовком гаптує. Бреше, як шовком шиє. Губа брехлива, як у старого цигана. Не любить правди, як пес мила. Не ступне, як не брехне, і не дихне, як не брехне. Чисто бреше, що й віяти не треба. Щастя, що в нього один рот, бо й той забагато бреше. Раз ступне — тричі брехне. І три брехуни не зложать однієї правди. Хіба помилиться та правду скаже. Він зажди правду каже, коли не бреше. У нього стільки правди, як у кози хвоста. Він раз на рік правду каже та й то кається. Правду скаже лиш тоді, як на той світ переставиться. Гарно пише, та брехнею дише. Пес бреше, бо співати не вміє. Брехали твого батька сини та й ти з ними. Бреше, як гребінцем чеше. Під брехунами й міст тріщить. Бреше та не вперше. Бреше та й дивиться — хочби очі заплющив. У нього на вербі груші ростуть. Він каже правду тільки по коліна

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. брехливий — брехли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. брехливий — (звіт) неправдивий, облудний; (хто) забріханий, о. з Брехунівки; (партнер) нещирий, фалшивий, несправжній; (пес) гавкучий. Словник синонімів Караванського
  3. брехливий — -а, -е. 1》 Який завжди каже неправду; схильний брехати (у 1 знач.). 2》 Який не відповідає правді, криє в собі брехню; неправдивий. 3》 Несправжній; нещирий. 4》 Який часто гавкає (про собак). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. брехливий — БРЕХЛИ́ВИЙ, а, е, розм. 1. Який завжди говорить неправду; схильний брехати (у 1 знач.). Брехлива свекруха невістці не вірить (прислів'я); Ми й між людьми чимало знаєм Брехливих прихвоснів таких; Вертяться скрізь, щоб бачили і їх (Л. Глібов). Словник української мови у 20 томах
  5. брехливий — БРЕХЛИ́ВИЙ розм. (який завжди говорить неправду, схильний до брехні), ЛЖИ́ВИЙ заст.; НЕПРАВДИ́ВИЙ (як пом'якшене позначення цієї ознаки). — Про цю бабу можна сказати так: коли вона каже — надворі година, то розумій, що йде дощ, — сказала Христина. Словник синонімів української мови
  6. брехливий — Брехли́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. брехливий — БРЕХЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Який завжди говорить неправду; схильний брехати (в 1 знач.). Брехлива свекруха невістці не вірить (Укр.. присл.., 1955, 132); Ми й між людьми чимало знаєм Брехливих прихвоснів таких; Вертяться скрізь, щоб бачили і їх (Гл., Вибр. Словник української мови в 11 томах
  8. брехливий — Брехливий, -а, -е 1) Лживый. Здається, був ти не брехливий, таким тебе зна наша Січ. Котл. Ен. VI. 53. 2) Любящій лаять. Брехливу собаку дальше чути. Ном. № 6818. Словник української мови Грінченка