1. Словник синонімів української мови

побгати

ЛІПИ́ТИ (робити що-небудь з м'якої, в'язкої речовини), ЗЛІ́ПЛЮВАТИ, БГА́ТИ, ТУЛИ́ТИ розм. рідше. — Док.: зліпи́ти, побга́ти діал. Огириха з невісткою за столом вареники ліпили (А. Головко); То (вареник) п'ятирічна пустунка зліпила, бавлячись, і кинула варитися в горщик (Є. Гуцало); Заспівали навіть старі баби, згадуючи ті давні часи, коли ще вони були молодими, як для їх колись бгали коровай (І. Нечуй-Левицький); — Ні, не буду їсти (вареники)! — рішуче відказав Пищимуха.. — Поки не впевнюся, що їх не Омелько тулив (Панас Мирний); Прихвачусь (швидко візьмуся) мерщій до тіста, пироги побгаю (Словник Б. Грінченка).

М'Я́ТИ (стискаючи, деформувати, робити м'яким, перетворювати в м'яку масу); РОЗМИНА́ТИ (робити м'яким); ПРОМИНА́ТИ (дуже добре); ЖМА́КАТИ, ЖМАКУВА́ТИ, ЖУ́ЖМИТИ розм. (захоплюючи, здавлюючи щось, деформувати його); ПІДМИНА́ТИ (притискаючи, згинаючи чимсь важким); ПРИМИНА́ТИ (трохи); БГА́ТИ, МЕ́РВИТИ діал. (стискаючи в руках, скручуючи щось); ТЕРЕБИ́ТИ розм., ТЕРМОСИ́ТИ (ТЕРМОСУВА́ТИ) розм. (перебираючи пальцями). — Док.: зім'я́ти, пом'я́ти, розім'я́ти, пром'я́ти, пожма́кати, зіжма́кати (зжма́кати), пожмакува́ти, зжу́жмити, підім'я́ти, прим'я́ти, зібга́ти, побга́ти. Данько взяв із горнятка відталу грудку і, розглядаючи, поволі став м'яти, розминати її в пальцях (О. Гончар); Вона дуже хвилювалася, жмакала клаптик паперу в руках, боязно поглядала в зал (М. Чабанівський); .- Щасти вам доля, хлопці. Не забувайте моєї господи. Як нема моїх синочків, хоч на чужих подивлюся. — І, низько нахиливши голову, пішла до хати, жмакуючи рукавом підібраний хвартух (М. Стельмах); Він ішов швидко, підминаючи ногами шорстке бадилля кукурудзи (М. Чабанівський); Олександра подалась на два ступені наперед і вклонилась старшині, бгаючи в руках червону хусточку (М. Коцюбинський); — Мудрий Федір Йосипович.. Все на нас покладає. — Звичайно, звичайно... На кого ж більше, — розгублено промимрив Сіренко, нервово мервлячи свою ріденьку борідку (М. Ю. Тарнавський); Аркадій Петрович теребив в руці серветку (М. Коцюбинський); Стяг (Івонька) свою облуплену шапку з голови й, термосячи її в руках, став жалібно просити (Грицько Григоренко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. побгати — побга́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. побгати — -аю, -аєш, перех. 1》 Док. до бгати 1-3). Побгати сорочку. 2》 док., діал. Наліпити з тіста пирогів, вареників і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. побгати — ПОБГА́ТИ, а́ю, а́єш, що. 1. Док. до бга́ти 1–3. Побгати сорочку. 2. док., діал. Наліпити з тіста пирогів, вареників і т. ін. Прихвачусь [швидко візьмуся] мерщій до тіста, пироги побгаю (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  4. побгати — ПОБГА́ТИ, а́ю, а́єш, перех. 1. Док. до бга́ти 1-3. Побгати сорочку. 2. док., діал. Наліпити з тіста пирогів, вареників і т. ін. Прихвачусь [швидко візьмуся] мерщій до тіста, пироги побгаю (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
  5. побгати — Побгати, -бгаю, -єш гл. 1) Полѣпить, подѣлать. Як побгають перепійці, борону, то тоді садовлять їх у піч. МУЕ. І. 119. Полт. Прихвачусь мерщій до тіста, пироги побгаю. Мкр. Н. 15. 2) Скомкать; сложить (напр. ткань). У нас коники посідлані стояли, у нас жупани побгані лежали. Лукаш. 95. Словник української мови Грінченка