побгати

Значення в інших словниках

1. побгати — побга́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
2. побгати — ПОБГА́ТИ, а́ю, а́єш, що. 1. Док. до бга́ти 1–3. Побгати сорочку. 2. док., діал. Наліпити з тіста пирогів, вареників і т. ін. Прихвачусь [швидко візьмуся] мерщій до тіста, пироги побгаю (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
3. побгати — ЛІПИ́ТИ (робити що-небудь з м'якої, в'язкої речовини), ЗЛІ́ПЛЮВАТИ, БГА́ТИ, ТУЛИ́ТИ розм. рідше. — Док.: зліпи́ти, побга́ти діал. Огириха з невісткою за столом вареники ліпили (А. Словник синонімів української мови
4. побгати — ПОБГА́ТИ, а́ю, а́єш, перех. 1. Док. до бга́ти 1-3. Побгати сорочку. 2. док., діал. Наліпити з тіста пирогів, вареників і т. ін. Прихвачусь [швидко візьмуся] мерщій до тіста, пироги побгаю (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
5. побгати — Побгати, -бгаю, -єш гл. 1) Полѣпить, подѣлать. Як побгають перепійці, борону, то тоді садовлять їх у піч. МУЕ. І. 119. Полт. Прихвачусь мерщій до тіста, пироги побгаю. Мкр. Н. 15. 2) Скомкать; сложить (напр. ткань). У нас коники посідлані стояли, у нас жупани побгані лежали. Лукаш. 95. Словник української мови Грінченка