1. Словник синонімів української мови

побитий

ПРИГНІ́ЧЕНИЙ (про людину, охоплену гнітючими почуттями, її обличчя, очі тощо), ПРИДА́ВЛЕНИЙ, ПРИГНО́БЛЕНИЙ, ПОНИКЛИЙ, ПРИБИ́ТИЙ, ПРИГОЛО́МШЕНИЙ, ПОБИ́ТИЙ підсил., УБИ́ТИЙ (ВБИ́ТИЙ) підсил., РОЗТО́ПТАНИЙ підсил. Лукія вийшла з їдальні пригнічена, з розпачем у серці (О. Донченко); — У вас дещо пригнічений вигляд, гауптмане, — з прихильною усмішкою на блідих устах промовив .. генерал (Ю. Бедзик); Кождий чувся якось немов придавлений (І. Франко); Вона лежала так тихо, пригноблена, розтоптана, і розуміла лиш одно, що вона одинока (М. Коцюбинський); Стояли над трупом пониклі й приголомшені (А. Головко); — Таки-єм добрий-добрий, як молоко, — говорив Гриць, входячи до хати, але його прибитий вигляд не показував зовсім молочного настрою (Лесь Мартович); Стомився я.. без сил, на півдороги, Украй побитий думами, стою (П. Грабовський); О Господи! Дай мені хоч глянуть На народ отой убитий, На тую Украйну! (Т. Шевченко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. побитий — поби́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. побитий — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до побити 2-9). || у знач. прикм. || побито, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. Убитий, забитий (про багатьох). || перен. Зневірений, знесилений, пригнічений. 3》 у знач. прикм. Розбитий, розколотий на шматки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. побитий — ПОБИ́ТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до поби́ти 2–9. Дуже побитий за якусь дрібницю мачухою, втік [Гордійко] із хати (Є. Кротевич); Мужик від побитого градом жита вертає безумний (В. Словник української мови у 20 томах
  4. побитий — ка́рта (ста́вка) би́та / поби́та чия. Хто-небудь зазнав повної поразки в чомусь. Не єрепеньтесь, молодий чоловіче, не накидайтесь на добрих людей. Ваша карта бита! (М. Стельмах); Гестапівська карта була бита, як і вся стратегія і тактика Гітлера (І. Фразеологічний словник української мови
  5. побитий — ПОБИ́ТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до поби́ти 2-9. Дуже побитий за якусь дрібницю мачухою, втік [Гордійко] із хати (Є. Крот., Сини.., 1948, 17); Мужик від побитого градом жита вертає безумний (Стеф. Словник української мови в 11 томах