повечірній
ВЕЧІ́РНІЙ (стосовний до вечора; який буває ввечері), ВЕЧОРО́ВИЙ перев. поет., ПОВЕЧІ́РНІЙ рідше. Ти прекрасна, вечірняя зоре! (Леся Українка); Після денної спеки настала вечірня прохолода (Панас Мирний); Сиві вечорові присмерки сповивають поля дрімотою (І. Цюпа); З гір дихає волога вечорова теплінь (Т. Масенко); Повечірнє небо.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- повечірній — повечі́рній прикметник рідко Орфографічний словник української мови
- повечірній — -я, -є, рідко. Який буває ввечері. Великий тлумачний словник сучасної мови
- повечірній — ПОВЕЧІ́РНІЙ, я, є, рідко. Який буває ввечері. Ніч тужавіла, перемігши повечірні присмерки (Іван Ле); Їх [дуби і сосни] радує день і дівоча розмова, Рахманного поля розбуджені соки, Дніпровських лиманів лискуча підкова, Шатра повечірнього небо високе (А. Малишко). Словник української мови у 20 томах
- повечірній — ПОВЕЧІ́РНІЙ, я, є, рідко. Який буває ввечері. Ніч тужавіла, перемігши повечірні присмерки (Ле, Клен. лист, 1960, 142); Їх [дуби і сосни] радує день і дівоча розмова, Рахманного поля розбуджені соки, Дніпровських лиманів лискуча підкова... Словник української мови в 11 томах