1. Словник української мови в 11 томах

повечірній

ПОВЕЧІ́РНІЙ, я, є, рідко. Який буває ввечері.

Ніч тужавіла, перемігши повечірні присмерки (Ле, Клен. лист, 1960, 142);

Їх [дуби і сосни] радує день і дівоча розмова, Рахманного поля розбуджені соки, Дніпровських лиманів лискуча підкова, Шатра повечірнього небо високе (Мал., Запов. джерело, 1959, 219).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повечірній — повечі́рній прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. повечірній — -я, -є, рідко. Який буває ввечері. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повечірній — ПОВЕЧІ́РНІЙ, я, є, рідко. Який буває ввечері. Ніч тужавіла, перемігши повечірні присмерки (Іван Ле); Їх [дуби і сосни] радує день і дівоча розмова, Рахманного поля розбуджені соки, Дніпровських лиманів лискуча підкова, Шатра повечірнього небо високе (А. Малишко). Словник української мови у 20 томах
  4. повечірній — ВЕЧІ́РНІЙ (стосовний до вечора; який буває ввечері), ВЕЧОРО́ВИЙ перев. поет., ПОВЕЧІ́РНІЙ рідше. Ти прекрасна, вечірняя зоре! (Леся Українка); Після денної спеки настала вечірня прохолода (Панас Мирний)... Словник синонімів української мови