повишиваний

ВИ́ШИТИЙ (оздоблений вишивкою), ВИШИ́ВАНИЙ, ПОВИШИ́ВАНИЙ рідше, РОЗШИ́ТИЙ, ШИ́ТИЙ, РОЗШИ́ВАНИЙ рідше, ПИ́САНИЙ рідко; МЕРЕ́ЖАНИЙ (з ажурною вишивкою). Хліб-сіль або коровай на вишитому рушнику — символи достатку, заможності, гостинності й поваги до людей праці (з журналу); Вставши раненько, Роман прибрався в вишивану сорочку (І. Нечуй-Левицький); Затулила (Олена) широким розшитим рукавом обличчя й вискочила в сіни (Григорій Тютюнник); Везе Марко Катерині Сукна дорогого, А батькові шитий пояс Шовку червоного, А наймичці на очіпок Парчі золотої (Т. Шевченко); Пішли, бачу, наші до церкви.. в кожушках розшиваних (І. Муратов); Дуже до лиця їй (княжні) був гуцульський одяг: і сорочка вишивана з уставками, і киптар писаний, сухозолоттю золочений (В. Гжицький); Внизу вікно заслоняла біленька мережана завісочка (І. Микитенко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повишиваний — повиши́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. повишиваний — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до повишивати 1). 2》 у знач. прикм. Прикрашений вишиванням. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повишиваний — ПОВИШИ́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до повишива́ти 1. Запаски шовкові, пояси, як жар, кожухи шовком повишивані... (Марко Вовчок); Розкішні червоні та сині квіти, повишивані на рукавах, дуже приставали до чорних брів (І. Нечуй-Левицький). 2. у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах
  4. повишиваний — ПОВИШИ́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до повишива́ти 1. Запаски шовкові, пояси, як жар, кожухи шовком повишивані… (Вовчок, І, 1955, 81); Розкішні червоні та сині квіти, повишивані на рукавах, дуже приставали до чорних брів (Н.-Лев., II, 1956, 43). Словник української мови в 11 томах