повний

ГРУНТО́ВНИЙ (який характеризується повнотою, глибиною), ГЛИБО́КИЙ, ПО́ВНИЙ, ВИЧЕ́РПНИЙ, ШИРО́КИЙ, РОЗШИ́РЕНИЙ, РОЗГО́РНУТИЙ, РОЗГО́РНЕНИЙ, ПОГЛИ́БЛЕНИЙ, ДОКЛА́ДНИЙ, РЕТЕ́ЛЬНИЙ, ДЕТА́ЛЬНИЙ, ДЕТАЛІЗО́ВАНИЙ, СКРУПУЛЬО́ЗНИЙ (який здійснюється з урахуванням усіх деталей); ВСЕБІ́ЧНИЙ (УСЕБІ́ЧНИЙ), ВСЕСТОРО́ННІЙ (УСЕСТОРО́ННІЙ) (який розглядає, охоплює щось з усіх боків); СОЛІ́ДНИЙ, ФУНДАМЕНТА́ЛЬНИЙ, КАПІТА́ЛЬНИЙ, МОНУМЕНТА́ЛЬНИЙ (про дослідження, видання і т. ін.); ПРОНИ́КЛИВИЙ (який передає суть чого-небудь). Без ґрунтовних знань нового трактора не освоїш (С. Журахович); Сердечно дякую Вам.. за цей прекрасний, високопоетичний і глибокий твір (поему "Мойсей") (М. Коцюбинський); Всі знання, набуті за двадцять років роботи, знайшли в цьому фільмі ("Щорс") своє повне відображення (О. Довженко); Не важко було досвідченому газетяреві відновити думку промовця, коли він дав такі вичерпні тези (І. Ле); Часто виступає (бригадир), дає розширені "інтерв'ю" (П. Інгульський); (Ярошенко:) Лист обласного управління слід надрукувати, але до нього додати розгорнутий вступ від редакції (О. Левада); Питання про внутрішні і формальні зв'язки билин та дум, яке не раз порушувалось дослідувачем, потребує ще свого поглибленого вивчення (М. Рильський); — Треба буде дорогою скласти промову та коротеньку, але гарну, докладну (І. Нечуй-Левицький); Ретельні дослідження археологів.. стверджують слова Геродота (С. Журахович); Самієв разом з начальником штабу взявся розробляти детальний план операції (О. Гончар); Деталізований опис; Скрупульозний аналіз; Настала хвилина, коли Олин подив перед всебічною обізнаністю Завадки перетворився у сумнів (Ірина Вільде); Щоби така критика була вірна, мусить бути повною і всесторонньою, опиратися на повнім і широкім зображенню суспільності (І. Франко); З-під його (І. Франка) пера вийшов цілий ряд солідних наукових праць (М. Коцюбинський); Фундаментальна монографія; Багато хто знає польського письменника Владислава Реймонта, автора капітального твору "Селяни" (В. Еллан); Таку монументальну річ, як "Гайдамаки", ще для видань 1939 року взялись перекладати одночасно О. Твардовський і Б. Турганов (М. Рильський); Хороші й проникливі праці про доробок автора "Вершників" з'явилися у нас після його смерті (М. Рильський).

НАЙБІ́ЛЬШИЙ (максимально можливий вияв інтенсивності якоїсь ознаки), ЯКНАЙБІ́ЛЬШИЙ підсил., ЩОНАЙБІ́ЛЬШИЙ підсил., МАКСИМА́ЛЬНИЙ, НАЙВИ́ЩИЙ, ПО́ВНИЙ (про швидкість, силу тощо); ГРАНИ́ЧНИЙ, КРА́ЙНІЙ (який є останнім ступенем у розвитку якоїсь ознаки); ПЕРШОЧЕРГО́ВИЙ (із сл. вага, важливість і т. ін.). — Жити неробою — то найбільша ганьба! (О. Гончар); Перекладацька діяльність високоталановитого поета (Ю. Тувіма) заслуговує якнайбільшої поваги (М. Рильський); Поезія з-поміж усіх родів літератури передбачає максимальну концентрацію думки і почуття, отже — граничну точність, свіжість і лаконічність вислову (Л. Новиченко); Максимальна температура; — Любов — найвища поезія, світ для серця, сонце в нашому хмарному буденному животті, — сказав Комашко (І. Нечуй-Левицький); Вони (танки) мчали на повній швидкості, розкидаючи гусеницями сніг (Григорій Тютюнник); От така я тепер, як була в Києві перед виїздом (тільки припадків і крайньої нервовості нема) і кашляю в тій же мірі (Леся Українка); Питання першочергової ваги. — Пор. 1. надзвича́йний.

НЕОБМЕ́ЖЕНИЙ (із сл. влада, панування, воля, право тощо, господар і т. ін. — який не має ніяких обмежень, не поставлений у жодні рамки), ПО́ВНИЙ, АБСОЛЮ́ТНИЙ, ЦІЛКОВИ́ТИЙ, БЕЗМЕ́ЖНИЙ, НЕПОДІ́ЛЬНИЙ, БЕЗРОЗДІ́ЛЬНИЙ (із сл. влада, панування і т. ін.). Глибоко розуміючи гнилизну російського необмеженого самодержавства і знаючи інтелектуальну обмеженість царя, він (Вітте), як міг, ..рятував їх (М. Стельмах); Повний абсолютизм! Абсолютна монархія! Необмежений монарх! Хотіли обмежити, — нема чим обмежувати (Остап Вишня); Вона дала Галі повну волю робити, що хоче (І. Франко); Думає (князь) про те, що він був колись абсолютним монархом понад далеким, далеким Нігером (Леся Українка); Мати, виряджаючи її на Каховку, передала дядькам цілковиту владу над нею, доручила їм берегти дівчину від усяких напастей (О. Гончар); Чи досяг (Врангель) тієї безмежної влади, якою так спрагло марив? (О. Гончар); Поле, сінокіс — віддано їй у безроздільне володіння (Ю. Мушкетик).

ОСТАТО́ЧНИЙ (доведений до кінця), ПО́ВНИЙ, ЦІЛКОВИ́ТИЙ, ДОКОНЕ́ЧНИЙ рідше, ЧИ́СТИЙ заст., розм. Зараз армія наступала, і бійцям хотілося, щоб хтось довів, що цей наступ не припиниться аж до остаточної перемоги (І. Багмут); Лікар Александрійський сказав негайно покласти Шевченка в госпіталь до повного видужання (З. Тулуб); Цілковитий розгром ворога; На другий день новий гірничий майстер уже в нарядній твердо і впевнено планував доконечне виконання завдання зміни (І. Ле); Одержати чисту відставку.

ПО́ВНИЙ (ПО́ВЕН) (наповнений чим-небудь до верху, до країв; в якому є дуже багато когось, чогось), ЦІ́ЛИЙ, ПЕРЕПО́ВНЕНИЙ підсил., ПОВНІ́СІНЬКИЙ підсил. розм., НАБИ́ТИЙ (БИТКО́М НАБИ́ТИЙ) підсил. розм. Нащо в криницю воду лити, коли вона й так повна! (прислів'я); Пливе човен води повен — Ніхто не спиняє (Т. Шевченко); Сіла я за стіл, а вона становить цілу миску вареної стрючкуватої жовтої перчиці (І. Нечуй-Левицький); Каламутні потоки помчали з гір до річки, переповненої весняною водою (А. Шиян); Він вип'є повнісінький кухоль (О. Донченко); Я несу чемодан, набитий крупою, вермішеллю, петльованим борошном (Є. Гуцало).

ПО́ВНИЙ (про почуття, переживання тощо — який повністю охоплює кого-небудь), ЦІЛКОВИ́ТИЙ, АБСОЛЮ́ТНИЙ, НЕПОДІ́ЛЬНИЙ. Ну, хоч би для того нам поети Ще потрібні у житті новім,.. Щоб згадать, як на піску Калуги Для мандрівок зоряних путі Креслив, повний мудрої напруги, Ціолковський в віщій глухоті!.. (М. Рильський); Василько почував цілковите задоволення (О. Донченко); Після похорону вона хоч і стала значно спокійніша, проте її опанувала абсолютна байдужість (Ірина Вільде); Це дуже тяжко — плакать в самоті І зберегти для себе власну тугу Такою неподільною, як смерть (Д. Павличко).

ПО́ВНИЙ (який складається з усього необхідного, має належну кількість когось, чогось), УКОМПЛЕКТО́ВАНИЙ, КОМПЛЕ́КТНИЙ перев. спец. В одній хвилі з гори Львова відірвалася брила піску й на тому місці появилася постать лицаря при повній зброї (І. Крип'якевич); Повне зібрання творів; Напередодні визвольного походу Марко.. прийняв укомплектовану військову частину (С. Чорнобривець); Комплектне устаткування.

ТОВСТИ́Й (про людину — який має гладке, огрядне тіло), ГЛАДКИ́Й, ГРУ́БИЙ, ОГРЯ́ДНИЙ, ОПА́СИСТИЙ, ОДУ́ТЛИЙ, ПОВНОТІ́ЛИЙ, ПО́ВНИЙ, ДОРІ́ДНИЙ, ПУХКИ́Й, ПУ́ХЛИЙ розм., ТІЛИ́СТИЙ, ТІЛЕ́СНИЙ розм., ДЕБЕ́ЛИЙ розм., НАТО́ПТАНИЙ розм., НАТО́ПТУВАТИЙ (НАТО́ПТУВАНИЙ) розм., ТЛУ́СТИЙ розм., М'ЯСИ́СТИЙ розм., ОПЕ́ЦЬКУВАТИЙ розм., СПРА́ВНИЙ розм., ОПО́ЛИСТИЙ діал.; ПОВНЯ́ВИЙ розм. (трохи повний); ГОДО́ВАНИЙ, ВГОДО́ВАНИЙ (УГОДО́ВАНИЙ) розм., ВІДГОДО́ВАНИЙ розм., РОЗГОДО́ВАНИЙ розм., ВИ́ПАСЕНИЙ розм., РОЗДОБРІ́ЛИЙ розм., РОЗЖИРІ́ЛИЙ, ЗАЖИ́ВНИЙ діал. (який став товстим, огрядним); РОЗПОВНІ́ЛИЙ, ПОПОВНІ́ЛИЙ (який поповнів); СИ́ТИЙ, СИ́ТНИЙ (добре вгодований); ЖИ́РНИЙ, ЗАЖИРІ́ЛИЙ (який заплив жиром); ЧЕРЕВА́ТИЙ розм., ПУЗА́ТИЙ розм., ТОВСТОПУ́ЗИЙ розм., ТЕЛЬБУХА́ТИЙ (ТЕЛЬБУХУВА́ТИЙ) розм., ТРЕМБУХА́ТИЙ діал., ТЕЛЬБА́ТИЙ діал. (який має великого живота); БОЧКУВА́ТИЙ розм., ДІЖКУВА́ТИЙ розм., БАРИЛКУВА́ТИЙ розм. (зовнішністю схожий на діжку, бочку); КАБАНКУВА́ТИЙ розм. (зовнішністю схожий на вгодованого кабана). Від натопленої груби пашіло жаром. Товстий полковник усе частіше витирав хусточкою спітніле чоло (З. Тулуб); Збиралися кардинали; Гладкі та червоні, Мов бугаї в загороду (Т. Шевченко); Нерівне світло осявало коротку, грубу фігуру з круглим ласкавим обличчям (М. Коцюбинський); Біля найближчого вікна лежав на нарах долілиць огрядний чоловік років тридцяти п'яти (З. Тулуб); На розі опасиста тітка в червоній хустці, з вигляду перекупка, продавала пізні проліски (Ю. Мушкетик); А сам сотник у кожусі, Одутлий, поганий, Коло клуні походжає (Т. Шевченко); Стара Власівна, маленька, повнотіла жінка з прозоро-блакитними і вологими очима, важко зітхала і часто крадькома плакала (Я. Гримайло); Така дівчина, кажу, що кращої в селі нема: біла, повна, тіло ніжне — як панночка! (О. Стороженко); Світла шовкова кофта з тугим перехватом у талії, довга широка спідниця надавали дорідній постаті пишності, грайливості (Я. Баш); Пухка (Пазя) так, що пізнати було крізь спідничку, як дрижало її тіло за кожним рухом (Лесь Мартович); Пані вкотила, як на колесах; пухла така, ніби на дріжджах зійшла (Марко Вовчок); Серед пасажирів у купе була ще й тілиста дама (П. Панч); (Тіпка:) Перш які були з себе показні, тілесні, а тепер немов з воску зліплені... (М. Кропивницький); Увійшов дебелий чорнобривий чоловік, високий на зріст (Марко Вовчок); Це був молодий ще, але натоптаний чоловік (І. Микитенко); Двері кабінетів розчинені навстіж, низенька натоптувата прибиральниця саме вимітала з них пожмакані клапті (Ю. Мушкетик); У дверях стояв низенький, натоптуваний чоловік (Панас Мирний); Молодиця молодая, тлуста, уродлива (С. Руданський); Проти тендітної і стрункої, як береза, Ярини її сестра.. видавалася опецькуватою і неоковирною, як сніп гречаної соломи (П. Панч); Коло ліжка сидить моя мати з журботою своєю; а поодаль од ліжка Павлютиха процвітає, червоновида, ополиста, поважна (Марко Вовчок); Кругом неправда і неволя, Народ замучений мовчить. І на апостольськім престолі Чернець годований сидить (Т. Шевченко); Вона завжди ставилася з повагою до повних, вгодованих чоловіків (Є. Гуцало); Треба тільки підгодувати непроданих бранців, бо виснажений і худорлявий невільник дешевший, ніж відгодований (З. Тулуб); На порозі з'явилась фельдшериця в білому халаті, розгодована, повновида (О. Гончар); Під глузливий смішок роздобрілого Никанора старий увійшов до кабінету й зупинився на порозі (М. Стельмах); Розжиріла дружина листоноші не спускала з Ольги маленьких ящірячих очей (Я. Галан); Начальник поліції.. має літ з 50, середнього зросту, заживний, кровистий (Леся Українка); Директор поглядом вказав на сиву розповнілу жінку (О. Гончар); Пріська була дівчина сита, добре вгодована (Б. Грінченко); Пита ситний худого: а куди ти йдеш? (Словник Б. Грінченка); Це був молодий німець, жирний і важкий (Григорій Тютюнник); Великі краплини поту зросили лоб, і мала й млява душа його заскімлила в обважнілому зажирілому тілі (О. Довженко); В нашій уяві пани та їх діти були одні кособокі, інші череваті та пикаті (Д. Бедзик); І до нас прийшли монахи, Всі побожні та пузаті (В. Самійленко); Ще ніколи піщани не зазнали такого лиха, як тоді, коли нами правила міцна рука товстопузого Потаповича (Панас Мирний); Раптом двері в хату наче бурею шарпнуло, і з сіней викотився бочкуватий чоловік (В. Речмедін); Наперед викотилась куценька, діжкувата Крихточка й експресивно з підскоком аж затанцювала перед ним (Я. Баш); — З-під воза.. вискочив барилкуватий чоловік (С. Добровольський). — Пор. креме́зний.

ЦІЛКОВИ́ТИЙ (який виявляється цілком, не частково), ПО́ВНИЙ, АБСОЛЮ́ТНИЙ. Довго цілковита тиша панувала над полем бою (В. Собко); Повної ідентичності в думках і почуттях двох дорослих і під різними впливами вихованих людей, я пересвідчена, не може бути (Леся Українка); Він був абсолютний профан у складній теорії більярдного грання (Ю. Смолич).