1. Лексикон львівський: поважно і на жарт

повний

повний :

◊ повне як яйце́ про кругловиде обличчя (Франко)

◊ повни́м пого́ном = погі́н

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повний — (який з великою кількістю чогось) цілий, повен, (великою мірою) переповнений, (дуже повний) повнісінький, (заповнений всім необхідним) укомплектований, (про почуття) сповнений// битком набитий. Словник синонімів Полюги
  2. повний — по́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. повний — (ківш) наповнений, (ущерть) заповнений, (радости) сповнений, (пахощів) насичений чим; (- зерно) не порожній, буйний; (цвіт) пишний; (комплекс) увесь; (- ім'я) не скорочений; (звіт) вичерпний, докладний; (збіг) цілковитий, абсолютний... Словник синонімів Караванського
  4. повний — I (наповнений), виповнений, напханий, переповнений, повен, повненький, повнесенький, повнінький, повнісінький, повно-повнісінький, повнуватий, повнявий, сповнений Фразеологічні синоніми: в розповні; по вінця; напхом набитий; напхом найденний... Словник синонімів Вусика
  5. повний — повен, -вна, -вне. 1》 У якому немає вільного місця, заповнений до краю. || У якому є, міститься, вміщується порівняно багато кого-, чого-небудь. || У сполуч. з деякими ім. вживається на означення великої міри вияву дії, ознаки і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. повний — По́вний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. повний — ПО́ВНИЙ, ПО́ВЕН, вна, вне. 1. У якому немає вільного місця, заповнений до краю. Порожня бочка гучить, а повна мовчить (Номис); – Не думай, що були чиновні, – Сивилла сей дала одвіт [відповідь]: – Або що грошей скрині повні, Або в яких товстий живіт (І. Словник української мови у 20 томах
  8. повний — ви́пити / випива́ти (пи́ти) гірку́ (по́вну) (ча́шу) ((по́вний) ківш (ли́ха)) (до кра́ю (до дна)). Зазнати повною мірою багато горя, страждань, клопоту, неприємностей; настраждатися. Фразеологічний словник української мови
  9. повний — ГРУНТО́ВНИЙ (який характеризується повнотою, глибиною), ГЛИБО́КИЙ, ПО́ВНИЙ, ВИЧЕ́РПНИЙ, ШИРО́КИЙ, РОЗШИ́РЕНИЙ, РОЗГО́РНУТИЙ, РОЗГО́РНЕНИЙ, ПОГЛИ́БЛЕНИЙ, ДОКЛА́ДНИЙ, РЕТЕ́ЛЬНИЙ, ДЕТА́ЛЬНИЙ, ДЕТАЛІЗО́ВАНИЙ... Словник синонімів української мови
  10. повний — ПО́ВНИЙ, ПО́ВЕН, вна, вне. 1. У якому немає вільного місця, заповнений до краю. Порожня бочка гучить, а повна мовчить (Номис, 1864, № 1474); — Не думай, що були чиновні, — Сивилла сей дала одвіт [відповідь]: — Або що грошей скрині повні... Словник української мови в 11 томах