повний

ПО́ВНИЙ, ПО́ВЕН, вна, вне.

1. У якому немає вільного місця, заповнений до краю.

Порожня бочка гучить, а повна мовчить (Номис);

– Не думай, що були чиновні, – Сивилла сей дала одвіт [відповідь]: – Або що грошей скрині повні, Або в яких товстий живіт (І. Котляревський);

Коли поставили на стіл десять повних кошиків винограду, добродушні горці оніміли від захвату (О. Довженко);

Повен шаплик води вщерть (А. Головко);

Перед світанком допленталися [люди] до колодязів, по-весняному повних (З. Тулуб);

// У якому є, міститься, вміщується порівняно багато кого-, чого-небудь.

Діток повен куток (Номис);

Набігла повна хата людей, як почули, що старий Дрот та просватав свою дочку (Г. Квітка-Основ'яненко);

Попід лісок простерлася .. сіножать, повна квітів (Н. Кобринська);

Синява сніжинками повна, така невимовно байдужа! .. Небесная стелеться вовна, лягає покірно в калюжі... (В. Сосюра);

// У сполуч. з деякими ім. вживається на означення великої міри вияву дії, ознаки і т. ін.

Повні вуха маю того дивного гомону поля, того шелесту шовку, того безупинного, як текуча вода, пересипання зерна (М. Коцюбинський);

Позносив [панотець] .. до хати всі старі рами з побитими шибками. Насмітив повну хату (Л. Мартович);

– Роботи й клопоту повна голова (В. Кучер);

// Не порожній всередині (про зерно, плоди і т. ін.).

– Глянь: як одно тобі зерно. Чисте, повне... немолоте б їв! (Панас Мирний);

Синіють сливи, червонобокі повні персики вгинають гілля... (О. Гончар);

* Образно. Слова були міцні та повні, наче добре зерно (М. Коцюбинський);

// Який має велику кількість пелюсток (про квіти, цвіт і т. ін.).

– А що вже мені втішно та мило буде, .. що коло тебе діточки, як бджілочки коло повного квіту, загудуть! (Марко Вовчок);

Ті білі звичайні рожі .. виростають великими корчами, і цвіт їх досить повний (О. Кобилянська);

Домолочували жито танків висковзані траки, і хилилися підбиті при дорозі повні маки (М. Рудь);

// у знач. ім. по́вна, ної, ж., розм. Наповнена по вінця чарка.

А чоловіки тим часом од Максима по повній випивали та примовляли: – Дай же, боже, щоб наші молоді живі та здорові були (Панас Мирний);

[Марія:] Наливайте по повній, щоб наша доля нас не цуралась (О. Корнійчук).

2. перен. Цілком пройнятий, охоплений чим-небудь; сповнений чимсь.

Зінько не хотів зрікатися тієї надії, не хотів покидати того, чим повна була вся його душа (Б. Грінченко);

Ох, відколи зникла ти від мене, Повного любові, Серце тугу вилива не слізьми, – Джерелами крові (А. Кримський);

Повен щирої радості, глянув Захар на схід (І. Франко);

Протазій, як почув для серця любий звук, І руку й слух простяг, увесь уваги повен (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича);

// Зайнятий, зацікавлений, захоплений ким-, чим-небудь.

Задуманий вітер над городом віє, ідуть перехожі невпинним прибоєм, і я поміж ними йду, повний тобою, горять ліхтарі, мов шепочуть: Маріє!.. (В. Сосюра);

// Який відбиває, виражає якесь почуття, переживання і т. ін. (про погляд, вираз обличчя тощо).

А мати здійняла свій погляд, повний мрії, До зірки, та зоря вже ледве променіла (Леся Українка);

Ні, не питай, .. чому мій зір блукає, повен суму (М. Зеров);

Він відчиняє хвіртку, і в її прорізі застигає залита місячним сяйвом повна безнадії постать Кузьми (М. Стельмах);

// Який має в собі багато чого-небудь.

Молодий я, молодий, Повний сили та одваги. Гей, життя, виходь на бій, – Пожартуєм для розваги! (П. Тичина);

Бурлацьке життя, повне тривог, несподіванок, випробувань – це було якраз те, що найбільше відповідало характерові Багірова (О. Гончар);

// Насичений чим-небудь.

Гаряче повітря було повне гострих пахощів акацій і розливало якусь розкіш на ввесь двір (І. Нечуй-Левицький);

Гарячий вітер, повний ароматів полину, зубрівки та інших запашних трав, м'яко огортав його тіло (З. Тулуб);

* Образно. Ліс шумить, красою повен (П. Дорошко).

3. тільки по́вний. Узятий у всьому обсязі; цілий, весь.

Останньою новинкою, приємною для нас, є дозвіл цензури друкувати повний збірник творів Л. Глібова (М. Коцюбинський);

Перед нашими видавництвами поважне завдання: дати повного Шекспіра українською мовою (з газ.);

// Який складається з усього необхідного.

Батальйонний каптенармус приніс Шевченкові повне солдатське обмундирування (З. Тулуб);

// Поданий повністю, не скорочений.

– Я навіть ту присвяту з сонета переніс на титулку. Більш за те: хочу розшифрувати ваші ініціали у повне ім'я (А. Головко);

Повна адреса;

// Доведений до кінця; закінчений.

Турботи про завершення повної середньої освіти, а після неї – вступ до спеціального учбового закладу, щоб стати кваліфікованим спеціалістом, – раптово перейшли на віддалену мрію (Іван Ле);

// Який містить у собі все необхідне; докладний, вичерпний.

Було б мені дуже соромно, що аж тепер одповідаю на Ваш такий милий і повний лист – коли б не стала мені до помочі тяжка хвороба, з якої ледве видряпався (М. Коцюбинський);

Передо мною лежав рукопис китайського корабельного майстра. Тексту, звичайно, я не добрав, але малюнки й креслення .. показували мені повну картину будування (Ю. Яновський).

4. тільки по́вний. Який виявляється повністю, не частково; цілковитий.

Повної ідентичності в думках і почуттях двох дорослих і під різними впливами вихованих людей, я пересвідчена, не може бути (Леся Українка);

// Нічим не обмежений.

Вона дала Гаві повну волю робити, що хоче (І. Франко);

// Остаточний.

Лікар Александрійський сказав негайно покласти Шевченка в госпіталь до повного видужання (З. Тулуб).

5. тільки по́вний. Який досяг певної межі, певного віку, необхідної норми.

Став [Олексій] під аршин, вийшла міра повна; записано його годящим (П. Куліш);

Доведено, що кукурудза, зібрана у стадії молочно-воскової і воскової стиглості на силос, дає кормів .. більше, ніж зібрана у стадії повної стиглості на зерно (з наук.-попул. літ.);

– Діду, та який він молодий: вашому Тимофію вже повних тридцять п'ять років (М. Стельмах).

6. тільки по́вний. Який досяг найвищого розвитку, межі, являє собою найвищий ступінь чого-небудь.

Боролися [опришки], що аж кості тріщали; ставали лава на лаву; бігли навиперегони [наввипередки] до повного знеможення (Г. Хоткевич);

[Пашкевич:] Нехай же наступне двадцяте століття несе нашій батьківщині повний розквіт і свободу (О. Довженко);

Як хотіла Марія, щоб усе це побачив і почув її Марко. Одного лише його не вистачало їй для повного щастя (І. Цюпа);

// Найвищий, максимальний (про швидкість, силу і т. ін.).

Вони [танки] мчали на повній швидкості, розкидаючи гусеницями сніг (Григорій Тютюнник);

Микола Гуртовий якийсь час бурить не на повну силу (Д. Ткач);

// Який звучить на всю силу; не приглушений, не ослаблений (про звук, голос).

Тепер голос Владка, чистий і повний, мов голос дзвона, панував у залі (І. Франко);

Голос був повний, красивий, розлогий (О. Гончар).

7. В міру товстий, округло-пухлий.

Поцілую .. Да у той видочок повен, як гурочок [огірочок] (з народної пісні);

І дитинка в їх була, дівчинка, як ясочка, свіжа й повна (Марко Вовчок);

З ліжка зорять сухі вічка запалені, Думка потиху згаса, З ліжка додолу чорніше від ніченьки Повна спадає коса (П. Грабовський);

Ольга плакала день і ніч. Сльози залишали мутні смужки по її кругловидому лиці. З підпухлими повіками вона здавалася ще повнішою (Ірина Вільде).

В по́вній ці́лості див. ці́лість;

В усі́й (по́вній) красі́ див. краса́;

В усьо́му (по́вному, ці́лому) о́бсязі (рідко об'є́мі) див. о́бсяг;

З по́вною відда́чею див. відда́ча;

На [по́вному] серйо́зі див. серйо́з;

На по́вну поту́жність див. поту́жність;

На по́вну си́лу див. си́ла;

Па́нська (по́вна) ро́жа див. ро́жа;

По́вна сере́дня шко́ла див. шко́ла;

По́вний мі́сяць <�Мі́сяць упо́вні> див. мі́сяць;

У по́вній [бойові́й] гото́вності див. гото́вність;

У по́вній свідо́мості див. свідо́мість;

У [своє́му] по́вному скла́ді <�Усі́м скла́дом> див. склад¹.○ На [всьо́му (по́вному, по́внім)] скаку́ див. скак.△ По́вний про́філь див. про́філь;

По́вні во́ди див. вода́;

По́вні прикме́тники див. прикме́тник;

По́вні фо́рми прикме́тників див. фо́рма;

У (в) по́вний про́філь див. про́філь.

◇ Абсолю́тний (по́вний) нуль див. нуль;

Ви́пити / випива́ти (пи́ти) [гірку́ (по́вну)] [ча́шу] ([по́вний] ківш) [ли́ха, му́ки і т. ін.] [до кра́ю (до дна, до де́нця́)] див. випива́ти;

Зітхну́ти по́вними грудьми́ див. зітхну́ти;

З по́вним пра́вом див. пра́во;

Наби́тий (по́вний) гамане́ць див. гамане́ць;

На весь (на по́вний, у по́вний і т. ін.) го́лос див. го́лос;

На весь (уве́сь) [по́вний, по́вен] зріст (ріст) див. зріст;

На всіх (по́вних) пара́х див. па́ра²;

На всю (по́вну) гу́бу (рідше губу́) див. губа́1;

На всю (по́вну) коту́шку див. коту́шка;

Нагомоні́ти по́вну ха́ту див. нагомоні́ти;

На по́вний хід див. хід;

На по́вних (всіх) паруса́х див. па́рус;

На по́вні о́чі див. о́ко¹;

На по́вні (рідко ці́лі) гру́ди <�По́вними грудьми́> див. гру́ди;

На по́вному (по́внім) газу́ (га́зі) див. газ¹;

На по́вному (по́внім) ходу́ <�По́вним хо́дом> див. хід;

По́вна голова́ див. голова́;

По́вна (непоро́жня, наби́та і т. ін.) кише́ня (кали́тка) див. кише́ня;

По́вна то́рба див. то́рба;

По́вна ха́та див. ха́та;

По́вна ча́ша див. ча́ша;

(1) По́вний впере́д, перев. зі сл. дати:

а) дуже велика, максимальна швидкість.

Механік-водій давав повний вперед, збиваючи полум'я зустрічним вітром і надіючись випорснути з вогняного мішка (О. Гончар);

б) рухатися швидко, поспішно.

– В одну мить знімаємося і повний вперед: на колесах же (О. Сизоненко).