повний

ви́пити / випива́ти (пи́ти) гірку́ (по́вну) (ча́шу) ((по́вний) ківш (ли́ха)) (до кра́ю (до дна)). Зазнати повною мірою багато горя, страждань, клопоту, неприємностей; настраждатися. — Сотки, тисячі нещасних (втікачів) попадалися до рук козакам — мусили випити гірку до краю (М. Коцюбинський); Хоч би ж хтось хоч колись передав братам, яку він гірку чашу за них випив!.. (І. Багряний); Як Шевченко, так і Осьмачка були мучениками, яким .. довелося випити до дна гірку чашу страждань. Тому й вони обидва ввійшли в українську історію як величні символи приниженого, але невмирущого народу (Ю. Стефаник); З неусвідомленою гіркотою в серці мав прокинутися (Іваниця) лиш для того, щоб випити ту гірку чашу до дна: прокинувся і побачив Ойку, яка прийшла коли й не до Дуліба, то принаймні не до нього (П. Загребельний); О, ці самотні наші матері! Випивши повну чашу лиха, настраждавшись на холодних вітрах долі, вони прагнуть для своїх дітей найліпших затишків (П. Загребельний); Він випив ківш лиха і, можливо, котячі думки про облуду і марність цього світу повстали йому в котячій голові (В. Підмогильний); За коротке своє життя випила дівчина лиха повний ківш (О. Ільченко); — Я теж, Григорію Стратоновичу, пив свою чашу в тридцять сьомому році (М. Стельмах). пи́ти гірку́ до де́нця. (Зінька:) Перед ким я скорилася, жебрала, у ногах лазила? — Перед катом своїм!.. Не скорялася, сьомий рік пила гірку, доп’ю її до денця (М. Кропивницький). ви́пита по́вна ча́ша ли́ха до дна. О рідна земле, мати наша, многостраждальна сторона, гіркого лиха повна чаша тобою випита до дна (І. Гончаренко). черпну́ти ківш ли́ха. Й Саливон, і батько черпнули ківш лиха на германській війні (М. Стельмах).

наби́тий (по́вний) гамане́ць. 1. Багато грошей. Й поміж людей ще водяться людці, Яких ми звем зневажливо “жуками”. Їх ідеал — набиті гаманці (Л. Дмитерко); Був на селі козак Кирило Яловець, Щасливий, дякуючи долі: Хазяйство добре мав і повний гаманець — Всього було доволі (Л. Глібов). 2. у кого. Хто-небудь має багато грошей. Він багатий! У нього повний гаманець (З газети).

на весь (на по́вний, у по́вний і т. ін.) го́лос. 1. зі сл. крича́ти, співа́ти і т. ін. Дуже голосно, з усієї сили. Як крикнув десятник на весь голос: “На панщину!” (Марко Вовчок); Співали її всі — й ті, що знали пісню, і ті, що не знали її. На весь голос співали українці (Л. Первомайський); Спохопився я, коли почув, що птахи співають на повний голос (З журналу); Василько почав шморгати носом, потім згадав, що цей дядько придавив йому руку, і заплакав уже на весь голос (П. Панч). 2. Нічого не приховуючи, з усією повнотою, переконливістю. (Зіна:) Ви мене і так стільки часу в чорному тілі тримали. Дайте ж мені хоч раз заговорити на повний голос (Т. Фесенко). не на по́вний го́лос. Після смерті Драгоманова Кримський написав некролог, в якому гідно відзначив заслуги видатного вченого і публіциста, але з огляду на царську цензуру сказав про це не на повний голос (З журналу).

на весь (по́вен, по́вний) зріст. 1. зі сл. ста́ти, підвести́ся і т. ін. Випроставшись, не згинаючись. Піхота, що лежала по берегах, підвелася на весь зріст, оповита хмарами диму (О. Гончар); Іди, синку. Не гнися. На повен зріст іди (А. Крижанівський). 2. зі сл. змалюва́ти, відтвори́ти, зобра́зити і под. У всій повноті, повністю; дуже чітко, виразно. Уважно вивчають (письменники) економічні, соціальні, культурні проблеми життя суспільства, щоб на повен зріст змалювати людину нашого часу (З журналу).

на всіх (по́вних) пара́х. зі сл. бі́гти, мча́ти і под. Дуже швидко. Побігли на всіх парах голова з агрономом, а дід Левко, вичекавши, поки стихнуть їхні голоси, обережно підходить до вікна контори (І. Драч); Окрилений успіхом, він мчав на всіх парах (Ф. Бурлака); Насправді літо, наче його хтось підганяє, летить на всіх парах. Від того йому й жарко, що доводиться гнати щодуху (Н. Тихий); А поїзд мчить на всіх парах прямісінько на Київ (О. Довженко); Помчав поїзд на повних парах… Загуло, загриміло (Ю. Мокрієв); // Дуже інтенсивно. Сповіщаю Вас, що робота по набору іде на всіх парах: уже 18 сторон (сторінок) зовсім надруковано (Панас Мирний).

на всю гу́бу (рідко губу́). 1. зі сл. пан, госпо́дар, па́ні і т. ін. Великий, значний, справжній і т. ін. На всю губу пан (М. Номис); Вже на всю губу пані буде! (Г. Квітка-Основ’яненко); Свою крамницю завів (Храпко), оженився, на всю губу господарем став… (Панас Мирний); Стала господинею на всю губу (І. Нечуй-Левицький); Тепер уже він багатир на всю губу: своєї землі скільки! (Б. Грінченко); Багато і ревно боровся за свою землю Карпо Салай, за право називатися справжнім ґаздою, хазяїном на всю губу (В. Собко); Жили тут .. багатії на всю губу (І. Цюпа); Вона була франтиха на всю губу і дуже турбувалася про свою зовнішність (С. Добровольський); // Заможний, багатий і т. ін. Бачимо, хазяї тут на всю губу: хати жестю (жерстю) криті, обора, амбари, сади (Нар. опов.). ці́лою губо́ю, діал. Ґазда цілою губою (М. Номис); // Дуже добрий, найкращий і т. ін. (перев. про тварин). — Я й учкурнув туди з козаками, та у такому убранню, та на таких конях, що на усю губу… (Д. Мордовець). 2. зі сл. жи́ти, панува́ти і т. ін. У розкошах, багатстві, заможно. Розжився (Білогруд) на всю губу, багатирем став… (О. Кониський); Живе в Дрогобичі (Сергій), видно ж, на всю губу (М. Рудь). на по́вну гу́бу. — Можна позаздрити тобі, Семене... На повну губу живеш (Д. Бедзик); // зі сл. гуля́ти, роби́ти і т. ін. Без будь-яких обмежень; із задоволенням, з приємністю. Віддаю на тиждень вольну. Погуляй на всю губу́ (Б. Олійник); Фотографи .. Для всіх видань .. Тиражували (славослова) на всю губу! (І. Драч); // Повністю. Вірили, що тепер заможна сільська верхівка запанує на всю губу (Г. Григор’єв). 3. чого. Багато, повно і т. ін. А мати Або батько як побачать, Що ви, мої любі, Таке диво читаєте,— Гріха на всю губу! (Т. Шевченко). 4. зі сл. ла́ятися, ла́яти, вереща́ти і т. ін. Голосно, непристойно, дуже сильно. Шпетить на всю губу (М. Номис); Пани .. погрожували комусь кулаками в повітрі і лаялись на всю губу (Збірник про М. Кропивницького); Сидить посеред вулиці замурзаний хлопчина і верещить на всю губу (П. Козланюк); Циган спершу мовчки трохи подивився парубкові вслід, потім вилаявсь на всю губу (В. Винниченко). 5. зі сл. пи́ти, запи́ти і под. Нестримно, дуже сильно. Сів, заплакав ревно з горя, Та й в шинок подавсь од моря, Та й запив на всю губу, Та й забув свою журбу (Л. Первомайський). $ГУ-ГУ

на всю (на по́вну) коту́шку, з дієсл. 1. По-справжньому, зі всією вимогливістю, строгістю і т. ін. Щоранку майор Швечик виводив свою групу на берег затоки .. і муштрував на повну котушку (Ю. Збанацький). 2. Найбільше з можливого, дуже суворо. — Мав відбувати двадцять п’ять літ, відміряли мені тоді на всю катушку (котушку) (М. Ю. Тарновський).

на по́вний хід. Дуже інтенсивно, з максимальним напруженням, навантаженням. — Ну, так, я теж писав вірші на повний хід. Приємний відпочинок (Ю. Яновський); Прийшла весна. На повний хід ідуть роботи в рільничій бригаді (З газети); Людина-“маса” прагне за будь-яку ціну запустити державну машину на повний хід, щоб придушувати творчу меншість, яка їй, людині-“масі”, заважає повсюдно, в усіх сферах життя (Вісник НАНУ).

на по́вних (на всіх) паруса́х, зі сл. мча́ти. Дуже швидко, на всю потужність (про водний транспорт). Фрегат на повних парусах заїхав у свій же бриг, п’ять мачт (щогл) з вітрилами упали, мов зрізані (Ю. Яновський); По синіх валах океану, Лиш зорі зійдуть в небесах, Летить корабель одинокий, Летить він на всіх парусах (Переклад М. Рильського); Танкер “Горький”, як то кажуть, на всіх парусах прямував з Японії до рідного порту (З журналу).

на по́вному (на по́внім) газу́ (га́зі), зі сл. ї́хати, підво́зити і под. З великою швидкістю. Шофер .. дав право руля і на повному газі підвів машину просто під вхід до замка (замку) (Л. Первомайський); Машина летіла на повнім газі, круто обминаючи глибокі вирви від бомб і снарядів (В. Кучер); // З найбільшою кількістю обертів (про мотор). Мотори (літака) ревуть на повному газу (М. Бажан).

на по́вному (на по́внім) ходу́; по́вним хо́дом. 1.На великій швидкості. На повному ходу нас обганяє невеличкий, меткий всюдихід “газик” з червоним хрестом (В. Дарда); На ротному одежа затлілась, а він: “За мною, товариші!” і на повнім ходу з вогню та під насип, а ми всією командою за ним (О. Гончар); Поїзд уже йшов повним ходом (Іван Ле); // Дуже швидко. (Вася:) Одягайся ж скоріше, бо не встигнеш. (Іван:) Я зараз. Повним ходом (І. Микитенко). 2. Дуже інтенсивно, з максимальним навантаженням, напруженням або на всю силу, потужність. Вона вже працювала на повному ходу, не маючи змоги ні на мить лишатися бездіяльною (В. Собко); Переправа йшла повним ходом, на міст ломилися машини й вози з пораненими бійцями (О. Сизоненко); Зараз справа налагодилась, вантажі йдуть повним ходом (О. Гончар); Повним ходом розгорнулося будівництво “Мар’їнського моря”,— так назвали хлібороби нову водойму, яка споруджується в сухій балці річки Осика (З журналу). 3. Добре налагоджений, організований. Там, дома, довелося залишити все господарство на повнім ходу, скотину, хату, садок, сусідів — словом, усе (Г. Хоткевич).

по́вна голова́ чого. Дуже багато. Роботи й клопоту (в Перегуди) повна голова (В. Кучер).

по́вна (непоро́жня, наби́та і т. ін.) кише́ня (кали́тка) у кого і без додатка. Багато грошей. У Панька завжди повна кишеня (З газети); І дає ж Бог таке щастя людям! Хоч не панського роду, зате непорожня кишеня (Панас Мирний).

по́вна то́рба. Дуже багато. І не криється баба: тільки зачепи — вона тобі повну торбу розкаже (Дніпрова Чайка); Вже моря додому привезе чи не привезе (Федір), а розповідей назбирається повна торба (Ю. Збанацький).

по́вна ха́та кого, чого. Велика кількість, дуже багато. Добра була повна хата, а тепер одна пустка зосталася!.. (Панас Мирний); — Що ж ви нічого не робите слабій? — Замфір махнув рукою. — Де там нічого… Ворожок та шептух була повна хата... (М. Коцюбинський); — Гостей було — повна хата (Григорій Тютюнник).

по́вна ча́ша. Вдосталь, багато всього або чого-небудь. Гріх Бога гнівити, живемо — не тужимо. І люди нас знають — не цураються… Слава Богу! Хазяйствечко — повна чаша! (Панас Мирний); У коридорі вже знявся радісний гамір: закінчився учбовий рік, сонця надворі повна чаша, аж до піднебесся,— хто ж не радітиме! (Григір Тютюнник).

по́вний впере́д, перев. зі сл. да́ти. 1. Дуже велика, максимальна швидкість. Механік-водій давав повний вперед, збиваючи полум’я зустрічним вітром і надіючись випорснути з вогняного мішка (О. Гончар). 2. Рухатися швидко, поспішно. — В одну мить знімаємося і повний вперед: на колесах же (О. Сизоненко).

по́вний лоб у кого, жарт. Хтось розумний, тямущий, здібний і т. ін. Ні, не забуть цього до гроба, коли побив мене йолоп за те, що в мене повний лоб, а в нього порожньо у лобі (В. Сосюра).

по́вний поря́док де, у кого і без додатка. Усе як слід, без порушень, цілком безпечно і т. ін. — Я ляжу спати, Стецьку,— сказав, вмощуючись у своєму логові, Когут,— а ти вартуй, та гляди мені, щоб був повний порядок (І. Цюпа).

по́вний штиль. Відсутність, припинення діяльності, руху, розвитку чого-небудь; бездіяльність. У нас же тут (на інформаційному ринку) повний штиль, все ще залишається в силі ленінський декрет 1920 року, що відмінив купівлю-продаж результатів інтелектуальної праці (З журналу); — Якими семимильними кроками йде розвиток техніки в наші часи! А чим ми можемо похвалитися? Повним штилем у нашій лабораторії? (З газети).

по́вною мі́рою. 1. Цілком, повністю. Поліпшення якісних показників економіки пов’язане з пошуком нових рішень, які б дали змогу повною мірою використати досягнення науки і техніки (З газети); Слід підкреслити, що проблема забруднення довкілля набула планетарного характеру і не може бути повною мірою розв’язана ні в межах окремого регіону, ні навіть в межах окремої країни (Вісник НАН України). 2. Сповна. Але за ваші шакалячі зрадницькі кусання ми відміримо повною мірою (В. Еллан-Блакитний).

по́вну ха́ту, зі сл. наговори́ти, накрича́ти і под. Дуже багато. (Андрій:) Незабаром он мати з дачі повернеться, то зразу наговорить повну хату (З. Мороз); Приведе (мати) в школу, роздіне (роздягне), нагріє, піде учителю нагомонить повну хату (С. Васильченко); Тільки що сів за писання, прибіг Кравченко й накричав мені повну хату (М. Коцюбинський).

у (по́вному) ажу́рі. Так, як і повинно бути; гаразд, як слід. — Все буде в ажурі,— запевнив його Ярошенко і прислухався (В. Речмедін); — А як до суду дійде? — Боявся навіть подумати, що в інституті дізнаються, хто я і що я.— І там буде все в ажурі. Можете покластися на мене. Ми в цьому, може, зацікавлені більше, ніж ви (А. Дімаров); — Ви тільки мені тут, хлопці, дивіться. Щоб ніяких слідів не лишалося.. Панчішка розпливався в рожево-оранжевій посмішці і запевняв Стратона Стратоновича, що все буде “в ажурі” (О. Чорногуз); 18 квітня надійшла телеграма-підтвердження, що все в ажурі, на нас чекають (З газети); // В порядку. Звісно, на високі посади могли пробитися люди .. негідні, випадкові. А якщо глянути на їх анкетні дані, на родовід, на життєвий сад — усе в ажурі (З газети); Продторги взагалі не проводили паспортизації робочих місць.. Але ж працюють. Отже, все в ажурі! (З газети); Документи у всіх були, як кажуть, у повному ажурі (Іван Ле). по́вний ажу́р. Запитую: Хто керуватиме вами? — А ніхто,— відповідають.— Усі робитимемо і всі керуватимемо. Так і вийшло: повернулася я з відпустки — повний ажур (З газети); Одне слово, уявлявся повний “ажур”.. Однак, як показала перевірка, оті “справжні” цифри виявилися звичайнісінькою “липою” (З газети). вда́ваний ажу́р. Тепер, раптом, виявилося: за завісою секретності та вдаваного ажуру в системі цивільної оборони приховувався махровий розгардіяш (З журналу).

у по́вному о́бсязі. Нічого не виключаючи; цілком, повністю. Життя постійно вимагає, щоб проблеми наукової організації праці розв’язувались на кожному підприємстві і в повному обсязі (З журналу).

у (по́вному) пара́ді. В ошатному, святковому або офіційному одязі, вбранні. Латин, як цар, в своїм наряді Ішов в кругу своїх вельмож, которі (котрі) всі були в параді (І. Котляревський); Комбайнер із емтеесу — молодий сидить на лаві, А навколо трактористи, хлопці в повному параді (Л. Первомайський).