повнощокий

ПОВНОВИ́ДИЙ (з повним обличчям, повними щоками), ПОВНОЛИ́ЦИЙ, ПОВНОЩО́КИЙ, ЩОКА́ТИЙ розм., БУЦМА́ТИЙ діал. Це був молодий повновидий хлопець, жвавий та верткий (І. Нечуй-Левицький); З машини виходить не директор, а голова робіткому Лукія Назарівна Рясна, висока, повнолиця жінка пригаслої вроди (О. Гончар); Лице — повнощоке і пихате — осунулось і зів'яло, як старий потоптаний лопух... (Д. Бедзик); Щокате обличчя ховало в собі вузькі й гострі, як у рисі, очі (В. Большак); Забитість.. виразно малювалася на її невродливім буцматім та трохи піганистім лиці (І. Франко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повнощокий — повнощо́кий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. повнощокий — див. гладкий Словник синонімів Вусика
  3. повнощокий — -а, -е. Який має повні щоки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. повнощокий — Повноличкий Словник чужослів Павло Штепа
  5. повнощокий — ПОВНОЩО́КИЙ, а, е. Який має повні щоки. Вкрай схвильована повнощока дівчина стала їм на дорозі (В. Логвиненко); Позуючи, повнощокий, булькатий Хома надимався ще більше, “аби бути страшнішим” (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
  6. повнощокий — ПОВНОЩО́КИЙ, а, е. Який має повні щоки. Вкрай схвильована повнощока дівчина стала їм на дорозі (Логв., Літа.., 1960, 13). Словник української мови в 11 томах