1. Словник синонімів української мови

повнісінький

ПО́ВНИЙ (ПО́ВЕН) (наповнений чим-небудь до верху, до країв; в якому є дуже багато когось, чогось), ЦІ́ЛИЙ, ПЕРЕПО́ВНЕНИЙ підсил., ПОВНІ́СІНЬКИЙ підсил. розм., НАБИ́ТИЙ (БИТКО́М НАБИ́ТИЙ) підсил. розм. Нащо в криницю воду лити, коли вона й так повна! (прислів'я); Пливе човен води повен — Ніхто не спиняє (Т. Шевченко); Сіла я за стіл, а вона становить цілу миску вареної стрючкуватої жовтої перчиці (І. Нечуй-Левицький); Каламутні потоки помчали з гір до річки, переповненої весняною водою (А. Шиян); Він вип'є повнісінький кухоль (О. Донченко); Я несу чемодан, набитий крупою, вермішеллю, петльованим борошном (Є. Гуцало).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повнісінький — повні́сінький прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. повнісінький — див. повний Словник синонімів Вусика
  3. повнісінький — -а, -е, розм. Заповнений ущерть; дуже повний. || У сполуч. з деякими ім. уживається на означення великої міри вияву дії, ознаки і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. повнісінький — Повні́сінький, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. повнісінький — ПОВНІ́СІНЬКИЙ, а, е, розм. Заповнений ущерть; дуже повний. Цікавим оком зирнув Максим на потік .. Береги вже повнісінькі (І. Франко); Незабаром прибігли волосні, назбиралось народу повнісінький двір (Панас Мирний)... Словник української мови у 20 томах
  6. повнісінький — ПОВНІ́СІНЬКИЙ, а, е, розм. Заповнений ущерть; дуже повний. Хазяїн взяв [торбину] Повнісіньку червінцями й напхав (Гл., Вибр., 1957, 85); Цікавим оком зирнув Максим на потік.. Береги вже повнісінькі (Фр. Словник української мови в 11 томах
  7. повнісінький — Повнісінький, -а, -е Совершенно полный, полнехонький. Рудч. Ск. І. 129. Засіки повнісінькі грошей. Драг. 83. Хазяїн (торбу) взяв, повнісіньку червінцями й напхав. Глуб. 47. Словник української мови Грінченка