1. Словник української мови у 20 томах

повнісінький

ПОВНІ́СІНЬКИЙ, а, е, розм.

Заповнений ущерть; дуже повний.

Цікавим оком зирнув Максим на потік .. Береги вже повнісінькі (І. Франко);

Незабаром прибігли волосні, назбиралось народу повнісінький двір (Панас Мирний);

От і купила я собі на спідницю та на хвартушок, і нові чоботи купила!.. Повнісіньку скриню накупила усякого добра! (М. Кропивницький);

Величенька зала будинку ім. Блакитного була повнісінька (Б. Антоненко-Давидович);

Вони двічі ходили з дідом Олексою по маслюки й приносили їх повнісінькі кошики (Ю. Мушкетик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повнісінький — повні́сінький прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. повнісінький — див. повний Словник синонімів Вусика
  3. повнісінький — -а, -е, розм. Заповнений ущерть; дуже повний. || У сполуч. з деякими ім. уживається на означення великої міри вияву дії, ознаки і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. повнісінький — Повні́сінький, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. повнісінький — ПО́ВНИЙ (ПО́ВЕН) (наповнений чим-небудь до верху, до країв; в якому є дуже багато когось, чогось), ЦІ́ЛИЙ, ПЕРЕПО́ВНЕНИЙ підсил., ПОВНІ́СІНЬКИЙ підсил. розм., НАБИ́ТИЙ (БИТКО́М НАБИ́ТИЙ) підсил. розм. Нащо в криницю воду лити, коли вона й так повна!... Словник синонімів української мови
  6. повнісінький — ПОВНІ́СІНЬКИЙ, а, е, розм. Заповнений ущерть; дуже повний. Хазяїн взяв [торбину] Повнісіньку червінцями й напхав (Гл., Вибр., 1957, 85); Цікавим оком зирнув Максим на потік.. Береги вже повнісінькі (Фр. Словник української мови в 11 томах
  7. повнісінький — Повнісінький, -а, -е Совершенно полный, полнехонький. Рудч. Ск. І. 129. Засіки повнісінькі грошей. Драг. 83. Хазяїн (торбу) взяв, повнісіньку червінцями й напхав. Глуб. 47. Словник української мови Грінченка