1. Словник синонімів української мови

поводар

ПОВОДИ́Р (той, хто водить когось, перев. сліпого, указує комусь дорогу), ПОВОДА́Р, ПОВОДА́ТАР, ПОВОЖА́ТИЙ, МІХОНО́ША, ХЛО́ПЕЦЬ заст., ДІДОВО́Д (ДІДОВІ́Д) діал. (той, хто водить сліпого і носить мішок для подаяння). Згадую сліпого кобзаря діда Коляду та його поводиря Устинку... (О. Донченко); Діда я добре пам'ятаю, бо як він на старості літ осліп, то я був у нього поводарем (О. Стороженко); Поміж рядами й возами подекуди сновигають сліпці з поводатарями (І. Нечуй-Левицький); Ішов кобзар до Києва Та сів спочивати. Торбинками обвішаний Його повожатий (Т. Шевченко); Як остався після батька сиротою, то в трьох істинних старців за міхоношу був (Д. Мордовець); Сліпий кобзар під чиїмсь возом обідає з своїм хлопцем (Марко Вовчок); Та й до води, сиві коні, до води, до води, В нашім селі нема хлопців — самі дідоводи (коломийка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поводар — повода́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. поводар — див. апостол Словник синонімів Вусика
  3. поводар — -я, ч. Те саме, що поводир. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. поводар — Повода́р, -ря; -дарі, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. поводар — ПОВОДА́Р, я́, ч. Те саме, що поводи́р. Там лірник сидів собі долі, – край нього Поводар, хлоп'ятко малеє (Леся Українка); * Образно. [Борис:] Я буду твоєю ненею, твоїм поводарем! (М. Кропивницький). Словник української мови у 20 томах
  6. поводар — ПОВОДА́Р, я>, ч. Те саме, що поводи́р. Там лірник сидів собі долі, — край нього Поводар, хлоп’ятко малеє (Л. Укр., І, 1951, 345); *Образно. [Борис:] Я буду твоєю ненею, твоїм поводарем! (Кроп., І, 1958, 396). Словник української мови в 11 томах