1. Словник синонімів української мови

повнішати

ТОВСТІ́ТИ (про людину — ставати товстим, товстішим), ГРУБІ́ТИ (ГРУ́БНУТИ), ГЛА́ДНУТИ, ПОВНІ́ТИ, ПОПРАВЛЯ́ТИСЯ, ВИПО́ВНЮВАТИСЯ, ОКРУ́ГЛЮВАТИСЯ (ОКРУГЛЯ́ТИСЯ) розм., ПУ́ХНУТИ розм., РОЗПУХА́ТИ розм., РОЗБУХА́ТИ розм., НАЛИВА́ТИСЯ розм.; ТОВСТІ́ШАТИ (ТО́ВЩАТИ), ГРУБІ́ШАТИ (ГРУ́БШАТИ), ГЛА́ДШАТИ, ПОВНІ́ШАТИ, ДЕБЕ́ЛІШАТИ розм., КРУГЛІ́ШАТИ розм., ЖИРІ́ТИ розм., РОЗРОСТА́ТИСЯ розм. (ставати товстішим). — Док.: потовсті́ти, розтовсті́ти, погрубі́ти, поповні́ти, розповні́ти, попра́витися, ви́повнитися, округли́тися, упа́стися зневажл. розпу́хнути, розбу́хнути, нали́тися, потовсті́шати, пото́вщати, погрубі́шати, погру́бшати, погла́дшати, розгла́днути, розгла́дшати рідше поповні́шати, покруглі́шати, розжирі́ти, ожирі́ти, розрости́ся, роздобріти розм. (Надія:) Ні, ні, тільки не борщу! І так уже й товстіти почала... (З. Мороз); Як стеменна попівна, вона зараз, як віддалася, то й почала грубіти (Марко Вовчок); — Тут від самого повітря повніють (О. Гончар); На очах усіх баба почала поправлятися, повнішати й молодшати (Ю. Смолич); Пройшло вже три роки, як вони побрались, але Настя, мов дівчина, тільки виповнилась, округлилась (І. Рябокляч); "Упаслася, як льоха!" — думала собі Гандзя про Пазю... (Лесь Мартович); Йосипенко постарів уже, розпух, роздобрів (Панас Мирний); Соломія наливалася салом, ставала пишною (В. Кучер); Змарнів Йосип, постарів, аж зігнувся мов, а вона — нівроку: молодіє та все товщає (Панас Мирний); (Гапка:) Невістка гладшає та баглаї годує, а свекруха працює (М. Кропивницький); Бідняки потіють, а пани жиріють (приказка); Вона б ще її (одежину) шанувала, та трохи сама розрослась, що вже не надягти (А. Свидницький). — Пор. 2. товсти́й.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повнішати — повні́шати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. повнішати — -аю, -аєш, недок. 1》 Ставати повнішим (див. повний 1), 3)). 2》 Ставати повнішим (див. повний 7)); в міру товстішати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повнішати — Повні́шати, -шаю, -шаєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. повнішати — ПОВНІ́ШАТИ, аю, аєш, недок. 1. Ставати повнішим (див. по́вний 1, 3). Все йшло як слід. Скарбів ріка повнішала щозміни (П. Дорошко). 2. Ставати повнішим (див. по́вний 7); в міру товстішати. Ольжине лице повнішало й наливалось, як виноградна ягода (І. Словник української мови у 20 томах
  5. повнішати — ПОВНІ́ШАТИ, аю, аєш, недок. 1. Ставати повнішим ( див. по́вний 1, 3). Все йшло як слід. Скарбів ріка повнішала щозміни (Дор., Три богатирі, 1959, 41). 2. Ставати повнішим ( див. по́вний 7); в міру товстішати. Словник української мови в 11 томах
  6. повнішати — Повнішати, -шаю, -єш гл. Дѣлаться полнѣе. Ольжине лице повнішало й наливалось. Левиц. Пов. 240. Місяць що день, то й повнішає. Дещо. Словник української мови Грінченка