1. Словник української мови у 20 томах

повнішати

ПОВНІ́ШАТИ, аю, аєш, недок.

1. Ставати повнішим (див. по́вний 1, 3).

Все йшло як слід. Скарбів ріка повнішала щозміни (П. Дорошко).

2. Ставати повнішим (див. по́вний 7); в міру товстішати.

Ольжине лице повнішало й наливалось, як виноградна ягода (І. Нечуй-Левицький);

На очах усіх баба почала поправлятися, повнішати й молодшати (Ю. Смолич).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повнішати — повні́шати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. повнішати — -аю, -аєш, недок. 1》 Ставати повнішим (див. повний 1), 3)). 2》 Ставати повнішим (див. повний 7)); в міру товстішати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повнішати — Повні́шати, -шаю, -шаєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. повнішати — ТОВСТІ́ТИ (про людину — ставати товстим, товстішим), ГРУБІ́ТИ (ГРУ́БНУТИ), ГЛА́ДНУТИ, ПОВНІ́ТИ, ПОПРАВЛЯ́ТИСЯ, ВИПО́ВНЮВАТИСЯ, ОКРУ́ГЛЮВАТИСЯ (ОКРУГЛЯ́ТИСЯ) розм., ПУ́ХНУТИ розм., РОЗПУХА́ТИ розм., РОЗБУХА́ТИ розм., НАЛИВА́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  5. повнішати — ПОВНІ́ШАТИ, аю, аєш, недок. 1. Ставати повнішим ( див. по́вний 1, 3). Все йшло як слід. Скарбів ріка повнішала щозміни (Дор., Три богатирі, 1959, 41). 2. Ставати повнішим ( див. по́вний 7); в міру товстішати. Словник української мови в 11 томах
  6. повнішати — Повнішати, -шаю, -єш гл. Дѣлаться полнѣе. Ольжине лице повнішало й наливалось. Левиц. Пов. 240. Місяць що день, то й повнішає. Дещо. Словник української мови Грінченка