1. Словник синонімів української мови

поводок

ВОЛОСІ́НЬ (у вудці), ВОЛОСНЯ́, ЛІ́СКА, ПОВОДО́К. Стис удилище, підсік... Ого, нівроку! Немов струна співає волосінь (М. Рильський); Все відбилося у воді — поплавець з гусячого пера, і скручена з кінського хвоста волосня, і довге ліщинове вудлище (А. Шиян); В руках у вас вудочка. Ліска у вас кріпка, гачок у вас сталевий, загартований, міцний (Остап Вишня); Петро.. почав піднімати над водою один за одним поводки з гачками (П. Загребельний).

ШВО́РА (ремінь, шнур, на якому водять собак, перев. мисливських), ШВО́РКА, ПОВОДО́К, РЕМІНЕ́ЦЬ, СМИК. — Нехай коней сідлають та щоб гончих і хортів на швори позбирали! (О. Стороженко); Якась розкохана пані, тримаючи на шворці песика, здивовано зиркнула на залізничника (М. Стельмах); Вівчарка натягує поводок і починає гарчати (В. Козаченко); Двоє супутників поспішали за графом, тягнучи на ремінці собак (О. Донченко); У ріг затрублено, і під його музику Зануджені хорти самі ідуть на смик (переклад М. Рильського).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поводок — поводо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. поводок — див. вірьовка Словник синонімів Вусика
  3. поводок — -відка, ч. 1》 Те саме, що повідець. 2》 Прикріплений до нашийника ремінь (або ланцюжок), за який водять собаку. 3》 Те саме, що волосінь 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. поводок — ПОВОДО́К, відка́, ч. 1. Те саме, що повіде́ць. Боєць схилився на коні .. Рука трима спрокволу Ремінний жовтий поводок, Опущений додолу (А. Малишко). 2. Прикріплений до нашийника ремінь (або ланцюжок), за який водять собаку. Словник української мови у 20 томах
  5. поводок — іти́ (бу́ти, ходи́ти і т. ін.) на поводку́ (на по́воді, на припо́ні, на при́в’язі і т. ін.) у кого, чого, рідше за ким, чиєму. Діяти за чиєю-небудь вказівкою, сліпо підкоряючись чиїйсь волі; бути залежним у своїх вчинках від кого-, чого-небудь. Фразеологічний словник української мови
  6. поводок — ПОВОДО́К, відка́, ч. 1. Те саме, що повіде́ць. Боєць схилився на коні.. Рука трима спрокволу Ремінний жовтий поводок, Опущений додолу (Мал., Звенигора, 1959, 115). 2. Прикріплений до нашийника ремінь (або ланцюжок), за який водять собаку. Словник української мови в 11 томах