повістка

ОПОВІДА́ННЯ (невеликий за обсягом прозовий художній твір), МІНІАТЮ́РА, ОПОВІ́ДКА розм. рідко, ПОВІ́СТКА заст., ПРИПОВІ́СТКА діал.; НОВЕ́ЛА (про незвичайну подію з несподіваним кінцем). Яке то прехороше і широко задумане Ваше оповідання "Для загального добра" (Панас Мирний); Батьківщина зазнала великих мук: чи можна ж убгати їх в одну новелу, сонет, в мініатюру? (П. Тичина); Першу смішненьку оповідку ("Урок") я написав улітку 1917 року в місті Полтаві (О. Ковінька); В Коломні друкується збірка моїх повісток (А. Кримський); У мене є невеличка, давно вже написана, приповістка "День у дорозі" (Панас Мирний); Великого значення.. письменник (І. Франко) надавав жанрові оповідання, новели (з наукової літератури).

ПОВІДО́МЛЕННЯ (те, що доводять до чийогось відома, сповіщають комусь), ЗВІ́СТКА, ВІ́СТКА, ВІСТЬ, ІНФОРМА́ЦІЯ, ІНФОРМУВА́ННЯ, ПОГОЛО́СКА (ПОГОЛО́СОК) розм., ПОГУ́ДКА розм., ОБВІ́СТКА заст., РЕЛЯ́ЦІЯ заст., книжн., ЗВІДО́МЛЕННЯ заст., ВІ́ДА діал.; ПОВІ́СТКА, ОПОВІ́ЩЕННЯ, ОПОВІ́СТКА діал. (перев. коротке письмове); ДО́ПОВІДЬ, ВІ́ДЧИТ заст. (прилюдне на певну тему); РЕФЕРА́Т (коротке усне або письмове, перев. наукове); РА́ПОРТ, ДОНЕ́СЕННЯ (офіційне, адресоване вищій інстанції); ДЕПЕ́ША (термінове офіційне); БЮЛЕТЕ́НЬ (коротке офіційне). Лише на другий день Даву одержав повідомлення, що Багратіон з усіма полками переправився на лівий берег Дніпра (П. Кочура); Звістка про те, що приїхав Тарас, швидко рознеслася по селу (О. Іваненко); А весною цією по добрій годині вістка в синім конверті в артіль прибула... (М. Нагнибіда); З найдальших фронтів повернулись сини І всі вже прийшли похоронні. Лиш він не поверне. Даремно шукать, І кликать, і ждати на вісті (Б. Олійник); Фрунзе присів край столу, вислуховуючи інформацію начштабу про становище на Литовському півострові (О. Гончар); Пущено було по місту поголоску, що сьогодні засідання суду (П. Колесник); — А з Бобриків знов поголосок... погромили там панську пасіку... (Марко Вовчок); Абсест сказав, яка погудка (І. Котляревський); (Козека:) Великий караван З товарами прийшов із Перекопа, Тобі купці обвістку принесли (І. Кочерга); З відчаєм і ненавистю думав коронний гетьман, яку реляцію писати йому тепер королю (Н. Рибак); (Гуральський (до Адама):) Свої звідомлення для мене передавайте, як досі, через умовлену книгарню (Мирослав Ірчан); Кожного дня молодиця й дівчинка стрічали кожне обличчя, чи не несе воно страшної віди (Марко Вовчок); Через неділь дві прислали мені повістку, що губернатор утвердив вибори (О. Стороженко); Не раз було зверталися до мене солдатки, щоб прочитати немудрого листа з фронту або страшне оповіщення про смерть чоловіка (Є. Кравченко); Він прочитував цілу газету від заголовка аж до оповісток (Лесь Мартович); Мічурін був викликаний у Москву в Раднарком для доповіді (О. Довженко); Відчит мій сподобався і тепер маю його десь надрукувати (Леся Українка); — Ти не домашні завдання виконуєш, а готуєш кожного разу реферати (О. Донченко); Політрук вислухав короткий рапорт ординарця з батальйону про призначення старшого лейтенанта, товариша Билини, командиром роти (І. Ле); Він наказав другому бійцеві нести донесення через фронт (О. Копиленко); Генерал-губернатор вважав за необхідне послати з депешами особливої ваги в головну його величності штаб-квартиру Івана Петровича Котляревського (А. Хорунжий). — Пор. чу́тка.

СИГНА́Л (умовне попередження, умовна вказівка), ЗНАК, ПОЗИВНІ́, ГА́СЛО, ПОВІ́СТКА, ОПОВІ́СТКА рідше, ПОКА́ЖЧИК, ПОКАЗНИ́К, ПО́КЛИК.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повістка — Оповідання [IX] Словник з творів Івана Франка
  2. повістка — пові́стка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. повістка — див. ОПОВІДАННЯ; д. ПОВіСТКА, звістка; (до поїзда) сигнал, оповіщення; сов. сповіщення. Словник синонімів Караванського
  4. повістка — див. звістка Словник синонімів Вусика
  5. повістка — [поув’істка] -сткие, д. і м. -с'ц'і, р. мн. -сток Орфоепічний словник української мови
  6. повістка — -и, ж. 1》 Коротке письмове повідомлення з викликом куди-небудь, нагадуванням про щось. || заст. Повідомлення, що його надсилає поштове відділення адресатові про одержання на його ім'я грошей, посилки, листа і т. ін. || рідко. Те саме, що звістка. 2》 літ. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. повістка — Повідома, оповістка, (дня) розклад Словник чужослів Павло Штепа
  8. повістка — По́вістка, -тки, -стці; -вістки, -ток Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. Повістка — Від Майстра до Брата з вимогою з’явитися на зібрання. Прерогатива Майстра. За неявку член ложі може бути покараний у відповідності з провиною. Словник вільномулярських назв, термінів і знаків
  10. повістка — ПОВІ́СТКА, и, ж. 1. Коротке письмове повідомлення з викликом куди-небудь, нагадуванням про щось. От прийшла панові повістка їхать на суд (з казки); 26 червня [1941 року] в Троянівці було одержано перші повістки з військкомату (Григорій Тютюнник); // заст. Словник української мови у 20 томах
  11. повістка — ПОВІ́СТКА, и, ж. 1. Коротке письмове повідомлення з викликом куди-небудь, нагадуванням про щось. От прийшла панові повістка їхать на суд (Україна.., І, 1960, 31); 26 червня [1941 року] в Троянівці було одержано перші повістки з військкомату (Тют. Словник української мови в 11 томах
  12. повістка — рос. повестка письмове повідомлення про виклик до офіційного державного органу — військкомату, на засідання суду, а також про виклик до слідчого чи прокурора. Eкономічна енциклопедія
  13. повістка — По́вістка, -ки ж. 1) Повѣстка. 2) Разсказъ. Повістки (народні оповідання) Марка Вовчка. Спб. 1861. Словник української мови Грінченка